Аварський музично-драматичний театр імені Гамзата Цадаси

Аварський музично-драматичний театр імені Гамзата Цадаси ЦӀадаса ХӀамзатил цӀаралда бугеб музыкалиябгун-драмаялъул Авар театр
42°58′51″ пн. ш. 47°31′02″ сх. д. / 42.98083° пн. ш. 47.51722° сх. д. / 42.98083; 47.51722
Країна	Росія: Дагестан
Місто	м. Махачкала
Адреса	вул. Пушкіна, 1
Назва на честь (епонім)	Gamzat Tsadasad
Архітектор	Мовчан Геннадій Якович
Тип	споруда театру, оперний театр, пам’ятка архітектуриd
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd[2]
Відкрито	1935 р.
Оф. відкриття	1968
Керівництво	М. Магомедрасулов[1]
авартеатр.рф
Ідентифікатори і посилання
	RU-0500036000
Аварський музично-драматичний театр імені Гамзата Цадаси у Вікісховищі

Аварський музично-драматичний театр імені Гамзата Цадаси (ав. ЦӀадаса ХӀамзатил цӀаралда бугеб музыкалиябгун-драмаялъул Авар театр) — державний аварський театр, розташований у місті Махачкала — столиці Республіки Дагестан. Будівля театру охороняється як об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значення.

Розташований на вулиці Пушкіна, 1^[3].

Заснований у 1935 році в селі Хунзах Хунзахського району Дагестанської АРСР. Ініціатором створення був А. Магаєв, а першими керівниками та режисерами театру стали А. А. Магаєв, П. Шияновський, О. Артемов.

У 1943 році театр перевели до міста Буйнакськ, де у 1951 році йому було присвоєно ім'я народного поета Дагестану Г. Г. Цадаси.

У 1960 брав участь у Дагестанській декаді у Москві зі спектаклем «Горянка» Р. Гамзатова, а 1961 перетворений на музично-драматичний театр.

У 1968 переведений до Махачкали.

• режисери: Ст. Джапарідзе, Ст. Барукаєв, Е. Асланов та ін.,
• спектаклі оформляли: А. Архангельський, Д. Давидов, О. Осипенко,
• грали: Зейнаб Набієва, М. Абдулхаліков, П. Хірзоєва, А. Курбанова, Б. Інусилов, А. Мамаєва, С. Меджидова, А. Махаєв, М-І. Багдулов, І. -Г. Такієв.

Щорічно гастролює в Каспійську, Кизилюрті, Буйнакську, Хасав'юрті та 18 районах республіки.

• Лауреат Державної премії Республіки Дагестан імені Гамзата Цадаси.
• Відзначений дипломами Міністерства культури РРФСР.
• Диплом та почесний статус «Національне надбання Росії-2010».

• «Пращур» (автор — Шапі Казієв)^[4].
• «З любов'ю до жінок!»
• «Міжнародний день рідної мови»
• «Недоспівана пісня» (автори — А. А. Загалов та Х. Абдулгапуров)^[5].
• «Уроки виховання» (автор — М. М. Ісаєва).
• «У чому моя провина?» (Автор — Б. Турай)^[6].
• «Єдиний спадкоємець» (автор — Жан Франсуа Реньяр)^[7].
• «Дурепа» (автор І. І. Тануніна)
• «Аршин малий алан»
• «Алі з гір»
• «Біля вогнища наших пращурів»
• «Зяті» та ін.

• Офіційний сайт [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]