Авіаудар США по міжнародному аеропорту Багдада 2020 року
Авіаудар США по міжнародному аеропорту Багдада 3 січня 2020 року — авіаудар по конвою поблизу міжнародного аеропорту Багдада і самому аеропорту, завданий збройними силами США 3 січня 2020 року. Ціль удару — Касем Сулеймані, командувач підрозділом «Кудс» Іранського Корпусу Вартових Ісламської революції і Абу Махді Аль-Мухандіс — командир іракського угрупування шиїтських ополченців «Сили народної мобілізації». В результаті ракетної атаки безпілотників конвой був знищений. Сулеймані і Абу Махді загинули.[4][5] У зв'язку з убивством генерала Сулеймані в Ірані був оголошений триденний траур.[6] Удар завданий як відплата за напад на авіабазу K-1 і посольство США. Удар не був узгоджений з іракською владою і Радою Безпеки ООН. ПричиниПричиною нападу став напад на американське посольство в Іраку 31 грудня 2019 року, вчинений прихильниками ополчення Сил народної мобілізації в помсту за бомбардування ВПС США їхніх об'єктів. Як пізніше заявили американці, напад імовірно підтримав і організував генерал Касем Сулеймані. Одним з ініціаторів організації вбивства Сулеймані був Майк Помпео. Він протягом кількох місяців пропонував Трампові схвалити цю операцію. Як стверджують Washington Post, політик по кілька разів на день обговорював таку можливість з Президентом США[7]. НападКасем Сулеймані та Абу Махді аль-Мухандіс були вбиті під час авіаційного удару США 3 січня 2020 року під час руху конвою на під'їзній дорозі поблизу міжнародного аеропорту Багдада.[8] Кілька ракет, випущених американсьним безпілотним бойовим літальним апаратом MQ-9 Reaper влучили в авто конвою, що призвело до загибелі 10 людей. Міністерство оборони США заявило, що американська атака проводилася «за вказівкою президента» і мала на меті стримати майбутні напади. Президент Трамп заявив, що Сулеймані планував подальші напади на американських дипломатів та військових і схвалив напади на американське посольство в Багдаді.[9] РеакціяНАТО тимчасово припинила свою навчальну місію в Іраку 4 січня. Прес-секретар Ділан Уайт наголосив в електронній заяві: «Безпека персоналу в Іраку є першорядною. Ми продовжуємо вживати всіх необхідних заходів безпеки».[10] Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш висловив стурбованість ескалацією та закликав лідерів «проявляти максимальну стриманість».[11] Агнес Калламар, спеціальний доповідач ООН з питань судових розглядів заявила, що вбивство, порушило міжнародні закони про права людини.[12] Крім того, Калламар розкритикувала заяву США, що вони не згадали інших, які були вбиті разом з Солеймані. «Ненавмисно? Можливо. Незаконно? Абсолютно», — додала Калламар.[13] Китай, Індія та Пакистан закликали до стриманості після нападу, а Британія закликала всіх учасників протистояння реагувати обережно, кажучи, що «подальший конфлікт не відповідає їхнім інтересам».[14][15][16] Однак міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб зазначив, що його уряд «завжди визнавав агресивну загрозу з боку іранської сили Quds».[17] Німеччина повідомила, що Близький Схід досяг «небезпечної точки ескалації», і конфлікт можна вирішити лише дипломатичним шляхом.[15] Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що авіаудари не «полегшили зменшення напруженості», але зазначив, що вони «супроводжували низку небезпечних іранських провокацій».[17] Заступник міністра закордонних справ Франції Амелі де Моншалін заявила радіо RTL: «Ми прокидаємося в більш небезпечному світі. Військова ескалація завжди небезпечна».[17] Італія попередила, що зростаюча напруга може підживити подальший «тероризм і насильницький екстремізм». Однак лідер опозиції Маттео Сальвіні аплодував вбивству Солеймані, якого він назвав «одним з найнебезпечніших і найжалюгідніших людей у світі, ісламським терористом, ворогом Заходу, Ізраїлю, прав та свобод».[17] Іран провів кілька атак на військові бази США в Іраку. Зокрема, сім мінометних мін було випущено по авіабазі Балад, було поранено 4-х іракських військових[18]. 21 січня депутат парламенту Ірану Ахмад Хамза оголосив про винагороду розміром 3 млн доларів за вбивство Дональда Трампа[19]. НаслідкиПісля нападу представники Ірану заявили про плани щодо військової відповіді. В ніч проти 8 січня іранські сили завдали удару десятками ракет по військовій американській базі в Іраку[20][21]. Пентагон підтвердив атаку на щонайменше дві військові бази[22]. Спочатку Трамп заявляв, що ніхто з військових США не постраждав, але згодом AP опублікували дані, що 34 військових отримали черепно-мозкові трамви, і до 25 січня 17 солдатів продовжували перебувати під медичним оглядом[23]. Цього ж дня поблизу Тегерану військами ППО Ірану було збито літак Boeing 737 української МАУ, що виконував рейс з Тегерану до Борисільського летовища в Києві. Літак впав за дві хвилини після зльоту, всі 176 людей на борту загинули. Спочатку повідомлялось, що причиною падіння було загоряння двигуна через технічну несправність[24], однак згодом стало відомо, що літак було збито[25]. 13 січня керівник судової влади Ірану Сейєд Ебрагім Райсі заявив, що Іран подасть у міжнародний суд на Дональда Трампа за вбивство Сулеймані[26]. Незважаючи на кілька атак на військові бази, 16 січня 2020 Пентагон заявив, що не збирається виводити війська з Іраку[27]. 10 червня представник судової влади Ірану Голамхосейн Есмаілі заявив, що іранець Махмуд Мусаві Маджд був викритий у співпраці з ізраїльським Моссадом та ЦРУ. Він начебто передавав їм дані про іранських військових. Його було засуджено до смертної кари[28]. Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
