Від 6 321 до 9 712 людей загинуло внаслідок авіаційних ударів Коаліції (дані Airwars)[24]
1 302 цивільних вбито Коаліційними силами (дані CJTF—OIR)
Понад 970 000 цивільного населення Іраку та Сирії біженці[25][26][27]
У 2003 році Сполучені Штати, на підставі недосконалих даних розвідки, нібито Ірак під проводом Саддама Хусейна та його Баасиської партії володіє зброєю масового ураження та підтримує зв'язки з терористичною організацією «Аль-Каїда», розпочали суперечливе вторгнення до Іраку. Після завершення активних боїв та капітуляції регулярної іракської армії, розпочався період окупації ІракуКоаліційними силами на чолі з США. Але згодом в Іраку розгорнулася повномасштабна кривава партизанська війна проти контингенту країн, що вторглися до країни, а також між протиборчими рухами. До 2007 року кількість американських військ у Іраку досягла вже 170 тисяч солдатів. До цього часу від 151 000 до 600 000 іракців було вбито або зникло безвісти. 2009 році США оголосили про виведення свого військового компоненту, а до 11 грудня 2011 року вивели більшу частину своїх військ з Іраку. Пізніше утримували 20 000 співробітників у своїх посольствах і консульствах, включаючи десятки морських піхотинців-охоронців американського посольства і приблизно 4500 приватних військових підрядників.
З 2013 року США відновили польоти розвідувальних літальних апаратів над іракською територією для збору розвідувальної інформації щодо активності ісламістських рухів самопроголошеної Ісламської держави Іраку та Леванту.
15 червня 2014 року на запрошення іракського уряду Президент США Б.Обама віддав наказ виділити певну групу військовослужбовців ЗС США на підтримку іракських Збройних сил. З цього ж часу почалися регулярні польоти розвідувальної авіації та дронів над захопленою ісламістами територіями північного Іраку. В першу чергу польоти проводилися над Багдадом, де перебувало багато американських військових та цивільних працівників. Наприкінці червня 2014 року загальна чисельність американських військовослужбовців збільшена з 180 до 480, які були спрямовані в основному на захист Міжнародного аеропорту в Багдаді.
На відміну від попередніх військових операцій, що проводилися останні десятиріччя американськими збройними силами, відповідальність за проведення операції щодо протистояння ІДІЛ проводилася Центральним командуванням ЗС США і вона не мала власної назви. Тільки у жовтні 2014 року їй дали назву операція «Непохитна рішучість».
10 жовтня2014 року для керівництва операцією була сформована Об'єднана міжвидова оперативна група — операція «Непохитна рішучість» (CJTF—OIR), а 21 серпня 2016 року на базі штабу XVIII повітряно-десантного корпусу був розгорнутий оперативний штаб керівництва операцією.
22 вересня2014 року прес-секретар Пентагона контр-адмірал Джон Кірбі підтвердив інформацію, що США разом зі своїми країнами-партнерами по коаліції розпочали активну протидію агресії бойовиків Ісламської держави, завдавши повітряних ударів по важливих цілях на території Сирії. Американські Повітряні сили застосовували винищувачі, бомбардувальники та ракети «Томагавк» у авторизованій Президентом Б.Обама зоні. Бахрейн, Йорданія, Катар, Саудівська Аравія та ОАЕ підтримали або взяли участь у завданні першого повітряного удару по 20 цілях бойовиків.
Починаючи з цього часу, збройні сили США ведуть активну боротьбу проти Ісламської Держави. Паралельно вживаються політичні та дипломатичні заходи щодо створення коаліції держав для протидії розповсюдженню ісламського радикалізму. 5, 15 вересня та 3 грудня 2014 року проведені конференції з безпеки з країнами світу, найбільшу підтримку Сполучені Штаті здобули від керівництва Великої Британії, Франції, Італії, Німеччини, Канади, Туреччини та Данії. 5 вересня була прийнята резолюція про підтримку сил, що протистоять ІДІЛ у Іраку та в Сирії. 3 грудня до цього рішення приєдналися 60 країн світу.
,_Flag_of_Syria_(1980%E2%80%932024).svg){kind=small}
