Назва бомби складається з типу бомби (ФАБ-250М-46), її калібру в кілограмах (ФАБ-250 М-46), моделі за роком прийняття на озброєння (ФАБ-250М-46 — модель 1946 року) та додатково (не завжди) вказівки її маси — якщо вона істотно відрізняється від калібру (ОФАБ-250-270, ФАБ-1500-2600 ТС) та/або конструктивної особливості бомби чи технології її виробництва (ФАБ-500 Т — термостійка, ФАБ-1500-2600 ТС — товстостінна, ФАБ-100 сч — сталистий чавун, ФАБ-1000 сл — сталеве лиття), або комерційного призначення (КАБ-500С-Е — експортна).
МДАБ — морська гідроакустична (вибухове джерело звуку — ВДЗ)
АСП — авіаційний засіб пожежогасіння
АгітАБ (також АГІТАБ) — агітаційна
П, ПАБ — практична
М — мішень
УПЛАБ — навчальна протичовнова
ФотАБ (також ФОТАБ) — фотографічна
НОСАБ — нічна орієнтирно-сигнальна
ДОСАБ — денна орієнтирно-сигнальна
ОМАБ-Д — орієнтирно-морська (денна)
ОМАБ-Н — орієнтирно-морська (нічна)
Моделі та типи бомб
Міжтипові види бомб
Міжтипові види бомб — типи бомб, особливості яких можуть мати всі види бомб.
Штурмові (Індекс Ш) — бомби, що мають розкривний гальмівний парашут, який забезпечує маловисотне (штурмове) бомбометання, без ризику пошкодити свій літак осколками (як при застосуванні звичайних бомб з миттєвим підривачем) і виключає можливість рикошету (як при застосуванні звичайних бомб з підривачем зі штурмовим (10-240 с) уповільненням), забезпечуючи високу точність бомбометання. Також забезпечується більший розліт осколків для ФАБ та ОФАБ, оскільки бомба падає з великим кутом[1]. Штурмові бомби можуть мати вбудоване або приставне виконання[1].
Термостійкі (Індекс Т) — бомби, що мають теплозахисну конструкцію або теплозахисну оболонку, призначені для підвішування на висотні надзвукові перехоплювачі типу МіГ-25 і МіГ-31.
ФАБ з коротким корпусом
ФАБ великого подовження
ФАБ товстостінна
Фугасні авіабомби
Фугасні авіабомби (ФАБ) — авіабомби, основною уражальною дією яких є дія фугасу. Вони мають найпотужнішу й універсальну уражальну дію серед авіабомб основного призначення[1]. Маса ВР у бомбі приблизно становить 50 %, також бомба має порівняно міцний корпус для проникнення в ґрунт або перешкоди типу міжповерхових перекриттів будівель і споруд[1].
Основні вражальні дії
Газоподібні продукти вибуху мають великий надлишковий тиск
Ударні хвилі в повітрі або ґрунті та сейсмічні хвилі
Осколки при дробленні корпусу бомби
Головні цілі
Об'єкти тилу та комунікацій
Військово-промислові та енергетичні об'єкти
Бойова техніка
Жива сила
Сучасні ФАБ загального призначення мають масу 250 кг та більше. Вони можуть мати кілька форм виконання[1]:
Тупоконечна — призначені для найефективнішого розміщення всередині фюзеляжу. Забезпечується скидання на близько- і дозвукових швидкостях та висоті до 15-16 км[1].
Великого подовження — мають обтічну головну частину, призначені переважно для літаків із зовнішньою підвіскою в тому числі і надзвукових. Мають менший лобовий опір і стійкіші[1].
Товстостінні (індекс ТС) — призначені для застосування по особливо міцних цілях (з/б складах озброєння, стоянках техніки, ЗПС, греблях). Вони відрізняються масивнішою і міцнішою головною частиною, великою товщиною корпусу, і відсутністю головного очка під підривач та запального стакана[1].
ОФАБ — осколково-фугасна авіаційна бомба (рос.осколочно-фугасная авиационная бомба) являє собою звичайну фугасну бомбу, але з меншим наповненням ВР близько 30-35 %, і спеціальними засобами організованого дроблення корпусу, такими як пилкоподібна внутрішня сторона корпусу або система поздовжніх і поперечних виточок (хоча на застарілих зразках їх могло й не бути)[1].
Принцип дії БетАБ з парашутом та ракетним прискорювачем
БетАБ — бетонобійна авіабомба. Призначені для ефективного ураження залізобетонних укриттів та ЗПС. Конструктивно поділяються на два види:
Вільного падіння — призначені для бомбометання з великих висот. Конструктивно близькі до товстостінних фугасних бомб.
З парашутом і реактивним прискорювачем — призначені для бомбометання з будь-яких (зокрема й малих) висот. Бомба, завдяки парашуту, нахиляється до 60°, парашут відстібається і включається ракетний прискорювач[1].
ПЛАБ — протичовнова авіабомба. Призначена для ураження підводних човнів. Можуть мати різне виконання. Бомби великого калібру зазвичай мають безконтактний (гідроакустичний, барометричний, дистанційний або частіше комбінований) підривач, і вражають ціль фугасною дією (гідродинамічним ударом) на відстані. Для них добре підходить ядерний заряд малої потужності (наприклад, російська ПЛАБ 5Ф48 «Скальп»).
Бомби малого калібру зазвичай використовують у складі касет і мають контактний підривач та кумулятивне виконання бомби[1].
ЗАБ — запальна авіаційна бомба. Призначена для поразки вогнем живої сили та бойової техніки. Маса запальних бомб не перевищує 500 кг. Конструктивно запальні бомби мають два типи[1] :
З піротехнічним запальним складом використовується у всіх бомбах менше 100 кг, і в деяких з калібром понад 100 кг. Піротехнічним складом зазвичай є терміт зі сполучною речовиною. Корпус зазвичай складається з горючого сплаву електрон (сплав алюмінію з магнієм)[1].
З в'язкою вогнесумішшю — застосовуються для бомб калібром від 100 до 500 кг. Вогнесумішшю є органічні горючі речовини, загущені до в'язкого стану спеціальними речовинами (каучук, рідке скло, полістирол). Вогнесуміш у загущеному стані дробиться під час вибуху на великі шматки, які кілька хвилин горять за температури близько 1000 °С. Також у конструкцію бомби входить патрон із фосфором і невеликий заряд ВР, після детонації, фосфор на повітрі самозаймається та підпалює вогнесуміш.[1]
ФЗАБ — фугасно-запальна авіаційна бомба. Є комбінацією ФАБ і ЗАБ в одному корпусі. При спрацьовуванні бомби спочатку детонує запальна, а потім фугасна частина[1].
ЗБ — запальний бак. Є ЗАБ в тонкостінному корпусі без стабілізатора і без розривного заряду ВР. Розкид і дроблення здійснюється за допомогою гідроудару, що виникає при ударі перешкоди. Можуть ефективно застосовуватися лише з малих висот[1].
ОДАБ — об'ємно-детонувальнаавіабомба. Забезпечує більшу ефективність за живою силою та легкоуразливою технікою (зокрема у відкритих укриттях), ніж ФАБ. При зустрічі з перешкодою спрацьовує диспергувальний заряд, руйнується корпус, дробиться і розкидається пальне. Пальне випаровується і, змішуючись із повітрям, утворює хмару паливоповітряної суміші. Через час, необхідний для утворення хмари достатнього розміру, вторинний заряд ВР, що детонує, підриває паливоповітряну суміш[1].
РБК — разові бомбові касети. Є тонкостінними авіабомбами, призначеними для застосування авіабомб малого калібру (до 20 кг). Назва складається із скороченого найменування та типу спорядження. Деякі РБК мають у комплекті знімний обтічник, що дозволяє ефективно встановлювати РБК на літаки як із зовнішньою підвіскою так і з внутрішнім відсіком озброєння. РБК за способом розкидання бойових елементів діляться на два види[1]:
обтюраторного типу — мають у своїй конструкції жорстко закріплений обтюраторний диск, який після спрацьовування дистанційного підривача та займання ним вибивного заряду під дією порохових газів відокремлюється від стакана і переміщається всередині корпусу бомби разом із центральною трубою навколо якої розміщуються дрібні авіабомби. Відокремлюється хвостовий конус, і бойові елементи виходять за межі касети[1].
з центральним запально-розривним зарядом (ЗРЗ) — у конструкції бомби є центральна перфорована труба з ЗРЗ та бічний ослаблений переріз, закритий планкою. При спрацьовуванні підривача ініціюється ЗРЗ. Гази, що утворилися, руйнують корпус бомби по перерізу і розкидають авіабомби, при цьому досягається велика площа розсівання авіабомб[1].
КМВУ — контейнер малогабаритних вантажів універсальний. Призначений для транспортування та скидання БКФ (блоків контейнерних фронтових) із суббоєприпасами. Сам же КМГУ під час бойового застосування міститься на вузлі підвіски озброєннялітального апарата і не скидається (хоча в аварійній ситуації може бути примусово скинутий). Конструктивно КМГУ є обтічним корпусом із керованими стулками, відсіками для підвіски БКФ і автоматикою, що дозволяє регулювати інтервал скидання блоків[3][6].
РБК обтюраторного типу.
стакан
бойові елементи
обтюраторный диск
центральна труба
вибивний заряд
РБК з центральним ВРЗ і встановленим знімним обтічником.
стакан
запально-розривний заряд
бойові елементи
механізм розчеплення
дистанційний підривач
центральна труба
корпус
командний прилад
планка
РБК з центральним ВРЗ (РБК-250 ЗАБ2,5М) у розрізі.
стакан
бойові елементи
центральна труба з ВРЗ всередині
корпус
Суббоєприпаси бомбових касет
Як суббоєприпаси (бойові елементи) касетних бомб застосовують бомби порівняно невеликого калібру. Через специфіку їх застосування, крім вищеописаних типів бомб є також спеціалізовані бомби, що нині використовуються переважно тільки в бомбових касетах і КМГУ[1].
ОАБ (АТ, ШОАБ) — осколочна авіаційна бомба (авіаційна осколочна , кулькова осколочна авіаційна бомба). Авіабомби основною дією яких є осколки корпусу. Калібр бомб коливається від 0,5 до 50 кг. Вони призначені для ураження живої сили, не- та легкоброньованої техніки. Старі авіабомби мають циліндричний корпус з жорстким стабілізатором, забезпечують нерегулярне дроблення, сучасні бомби мають сферичну або напівсферичну конструкцію, стабілізатор, що складається, аеродинамічні пристрої (припливи або лопатки), насічки для організованого дроблення корпусу або вже готові вражальні елементи.
Бомби з готовими осколками виготовляються із двох напівсфер, армованих сталевими кульками. Усередині корпусу є розривний заряд та контактний підривач.
Бомби з насічками також мають підривач із уповільненням. При зустрічі з перешкодою така бомба поділяється на дві частини і через час, необхідний для підняття на кілька метрів, підривається[1].
ПТАБ — протитанкова авіаційна бомба. Призначені для ураження броньованих об'єктів. Вражальною дією є кумулятивний струмінь, що утворюється за допомогою кумулятивної виїмки усередині корпусу бомби. Також при підриві корпус бомби утворює осколки, які можуть вразити живу силу та неброньовану техніку. Для ефективного впливу кумулятивного струменя вибух повинен відбуватися з відривом, званим фокусним. Старі зразки бомб мають контактний головний або донний підривач. Сучасні бомби мають вбудований підривний пристрій з датчиком цілі[1].
ШОАБ-0,5 з готовими осколками-кульками (ліворуч), та АТ-2,5РТ з насічками (праворуч).
корпус
заряд ВВ
підривач
сталеві кульки
стабілізатор
прилив
ПТАБ-2,5М з головним підривачем (вгорі), та ПТАБ-1М із вбудованим п'єзоелектричним підривним пристроєм (внизу).
корпус
заряд ВВ
підривач (варіант із головним підривачем)
датчик цілі (варіант із вбудованим підривним пристроєм)
У 2015 році ВКС РФ застосували в Сирії: РБК-500 з СПБЕ[7], Бетаб-500, КАБ-500, КАБ-500кр, Каб-500С, ФАБ-500Ш, ФАБ-500М54, ФАБ-500М2, ОФАБ-500ШР, КАБ-1500Л, ОФЗАБ-500, ОДАБ-500ПМ, РБК-500 ЗАБ-2,5СМ.
У 2022 році Росія, яка вторглася на територію України, в атаках на мирні міста почала застосовувати фугасні авіаційні бомби. Одну з ФАБ-500 окупанти скинули на Харків[8] та причорноморському узбережжі[9]. Для бомбардування Чернігова застосовувалися запальні авіабомби ОФЗАБ-500[10]. Також, у квітні 2022 р. при розмінуванні м. Ірпінь в одному з будинків виявили ФАБ-250 яка не вибухнула, а також на чернігівському напрямку виявили ФАБ-500.[11][12]
З кінця зими — початку весни 2023 року літаки РФ почали дедалі більше застосовувати крилаті бомби, які вони скидають за десятки кілометрів від лінії фронту без заходу в зону ураження української протиповітряної оборони. Такі бомби російські літаки скидали, в тому числі, на прикордонні населені пункти Чернігівщини та Сумщини. Зокрема, було зафіксовано застосування УПАБ-1500Б для ударів по Авдіївці[14]. Було також зафіксовано використання крилатих бомб «Грім» а також навісних модулів планування і корекції з бомбами ФАБ-500 М62[15][16][17].
Знешкодження бомбової касети РБК-500 з касетними бойовими елементами ПТАБ-1М
Прибирання російської ФАБ-500 з даху житлової 9-поверхівки в Харкові
Примітки
↑ абвгдежиклмнпрстуфхцшщюМиропольский Ф. П., Кузнецов В. В., Саркисян Р. С., Галушко Б. И., Моисеев А. Г., Сапков В. В., Вишняков О. Л. Авиационные средства поражения / Под ред. Ф. П. Миропольского. — Москва : Воениздат, 1995. — 255 с.
Курсивом позначена зброя знята з озброєння (станом на 2023 р.). Індекс 1 позначає, що зброю надано в рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року.
![Кумулятивно-осколочний суббоєприпас ПТАБ-2,5КО[pl].](%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mine_501607_fh000009.jpg)
.jpg)
_(cropped).jpg)
.jpg)
.jpg)
