Агранович Михайло Леонідович

Агранович Михайло Леонідович
рос. Агранович Михаил Леонидович
Дата народження	8 вересня 1946(1946-09-08) (78 років)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1970)
Професія	оператор-постановник, кінорежисер, кінооператор, педагог
Кар'єра	1970 — дотепер
Заклад	Мосфільм і Всеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди	Ніка (1988) ТЕФІ (2006)
IMDb	ID 0013274

Михайло Леонідович Агранович (нар. 8 вересня 1946(19460908), Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський кінооператор, кінорежисер, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1992). Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1989).

Народитися 8 вересня 1946 року в Москві у родині сценариста і режисера Леоніда Аграновича.

Закінчив кінооператорський факультет ВДІКу у 1970 році (майстерня Олександра Гальперіна). З 1975 року — на кіностудії «Мосфільм». Зняв понад тридцять фільмів, працював з Михайлом Швейцером, Тенгізом Абуладзе, Глібом Панфіловим, у 1995 році — з польським режисером Єжи Кавалеровичем^[1].

Неодноразово удостоювався професійних призів і нагород. «Покаяння» і "Мати отримали спеціальні призи журі МКФ вуКаннах^[2][3].

У 2000 році вийшов фільм «Приходь на мене подивитися», знятий в якості режисера спільно з Олегом Янковським.

Викладає на кінооператорському факультеті у ВДІКу, де керує майстернею. З 2015 року — завідувач кафедри операторської майстерності. У 2011 році був головою журі фестивалю «Вікно в Європу» у Виборзі^[4].

Перша дружина - Емілія Григорівна Кулик (нар.. 1936), диктор Всесоюзного радіо;

• Син — Олексій (нар.. 1970), нині режисер^[5].

Друга дружина — Лідія Федосєєва-Шукшина (нар.. 1938)^[6].

Третя дружина — Алла Агранович (нар.. 1963), режисерка і сценаристка документального кіно;

• Дочка — Марія (нар. 1989), нині режисерка^[7].

• 2000 — Приходь на мене подивитися

• 1988 — премія «Ніка» в номінації Найкраща операторська робота за фільм «Покаяння».
• 1989 — Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих за фільм «Крейцерова соната».
• 1992 — Заслужений діяч мистецтв РРФСР (8 січня 1992) — за заслуги в галузі кіномистецтва^[8].
• 2001 — I МКФ «goEast» у Вісбадені — диплом журі за фільм «Приходь на мене подивитися».
• 2001 — VIII МКФ країн СНД і Балтії «Листопад» — Гран-прі «Золотий кленовий лист» і спеціальний приз «За збереження і розвиток традицій духовності в кіномистецтві» за фільм «Приходь на мене подивитися».
• 2001 — I Фестиваль-огляд російських фільмів «Любити по-російськи» — «Найкраща режисерська робота» а фільм «Приходь на мене подивитися».
• 2004 — МКФ «Любов — божевілля» (Софія, Болгарія) — Спецприз журі за фільм «Приходь на мене подивитися».
• 2006 — премія «ТЕФІ» в номінації Оператор телевізійного художнього фільму / серіалу за серіал «У колі першому»^[9].
• 2018 — Фестиваль «Віват кіно Росії». «Найкраща операторська робота» за фільм «Короп відморожений».
• 2019 — Орден Дружби (6 грудня 2019) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність^[10]
• 2020 — Премія «Білий квадрат» за найкращу операторську роботу в повнометражному художньому фільмі за фільм «Сестричка»^[11][12][13].

• Операторы Советского кино // Справочник / Госфильмофонд России / сост. Н. М. Чемоданова. — М. : Киновек, 2011. — С. 9—10. — 500 прим. — ISBN 978-5-905352-03-4.