Аграрна академія (Дубляни)

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Аграрна академія
Країна	Польська Республіка і  Україна

Аграрна академія у Дублянах — колишній ЗВО, заснований у 1856 році в Дублянах поблизу Львова, нині Львівський національний аграрний університет.

Ініціатором заснування вищої сільськогосподарської школи в Галичині було засноване у 1845 р. Галицьке господарське товариство (ГГТ) і його президент Леон Людвік Сапега. З цією його метою 1 листопада 1853 р. за 8 верст км від Жовківського проїзду Львова, було придбано хутір Дубляни (707 акрів = 407 га)^[1]. 9 січня 1856 року тут була заснована приватна (3-річна) школа хліборобства, а в 1858 році — Вища школа сільського господарства в Дублянах. На той час школа вже мала природознавчий музей, бібліотеку, колекцію мінералів і зразків рослин, хімічних апаратів і вимірювальних приладів. Було збудоване тимчасове шкільне приміщення на тридцять учнів, незабаром планувалося побудувати нове на сто учнів^[1]. В «Органічному статуті школи» 1868 р., крім загальних засад діяльності школи, наголошувалося на обов'язковому оволодінні випускником методами самостійного навчання та здатністю до подальшого професійного розвитку. Існувала заборона на будь-які політичні дії, а також на куріння сигар і люльок і навіть на гру в карти^[1]. До 1872 р. трирічний курс навчання включав теоретичні та практичні заняття в галузі рослинництва і тваринництва та ведення господарства. Приймали кандидатів, які закінчили неповну середню школу. У 1872 році була введена нова програма, яка передбачала дворічний курс навчання, але для кандидатів з атестатом про закінчення середньої школи^[2]. У 1856–1878 роках у школі працював 31 професор і викладач, тоді в ній навчався 721 учень, половина з яких, 423, походили з поміщицьких родин^[1].

З 1876 року її перебрав і відтоді керував Галицький національний відділ, а з 1878 року вона отримала назву Крайова сільськогосподарська школа в Дублянах. З цього року навчання в школі тривало три роки. У 1901 р. рішенням міністра сільського господарства Австрії університету було надано статус академії та назву Сільськогосподарської академії в Дублянах. Проте права на здобуття докторських ступенів і габілітацій (можливості викладання в університеті) академії не вдалося, тож до кінця свого існування заклад закінчувався зі званням агронома. За статутом 1901 р., виданим Крайовим відділом, завданням Академії, було, крім навчання майбутніх власників, орендарів, управителів маєтків і дрібних землевласників, готувати випускників до наукової роботи. Трирічний план навчання включав основні, спеціальні та допоміжні предмети. Лекції доповнювалися демонстраційним матеріалом, лабораторними заняттями, практичними заняттями в господарстві університету та екскурсіями на зразкові ферми, млини, молокозаводи, пекарні, окремі заводи, ярмарки та виставки^[1]. За американськими джерелами, у 1906 році в академії було 27 професорів, які викладали сільське господарство, метеорологію, фізику та хімію, а навчалося 82 студенти. Шкільна бібліотека налічувала 6850 томів^[3]. Перед початком Першої світової війни майже 150 студентів щороку навчалися в Академії в Дублянах, більшість із яких були російськими підданими з Польського королівства. Загалом у 1856–1914 роках школу закінчило 1360 випускників^[2].

Академія розміщувалася в одноповерховій будівлі, назвою «Головний корпус», яка була побудована в 1888 році. Тут розміщувалися лекційні аудиторії, кабінети викладачів, кілька практичних залів і канцелярія. У решті, побудованих у 1900 р., розміщувалися лабораторії агрохімії, ґрунтознавства, агротехніки, а також хіміко-сільськогосподарська станція та «гуртожиток» (житловий будинок студентів). Був також ботанічний сад з оранжереєю та чудовим ставком.

Після початку Першої світової війни Академія припинила свою роботу.Її діяльність була відновлена в 1916 році^[2]. Однак, зазнавши значних руйнувань під час польсько-української війни 1919 року, заняття знову були перервані. У зв'язку з руйнуванням будівель Академії в листопаді 1919 р. вона була приєднана до Львівського технічного університету разом із Вищою лісничою школою у Львові (до 1909 р. Крайова школа лісів у Львові). У результаті постанови Ради Міністрів від 8 листопада 1919 р. з обох університетів у Львівській політехніці було створено окремий факультет сільського господарства та лісівництва^[4]. У той час у Львові проходили лісівничі студії, а в Дублянах — сільськогосподарські.

Під час радянської окупації 1939—1941 років центр у Дублянах діяв у складі Львівського політехнічного інституту. Після окупації Львова німецькою армією університет припинив роботу, у квітні 1942 року було створено нову школу, а в серпні 1942 року почали роботу державні сільськогосподарські професійні курси з німецькою мовою навчання.

Після Другої світової війни на базі університету 30 вересня 1946 року постановою Ради Міністрів УРСР було створено Львівський сільськогосподарсько-економічний інститут. На його основі постановою Ради Міністрів України від 5 вересня 1996 року було створено Львівський державний аграрний університет, нині — Львівський національний аграрний університет.

• Еразм Леловський, 1856–1857
• Максиміліан Желковський 1857–1858
• Войцех Студзінський, 1859–1862
• Казимир Панковський, 1862–1868
• Зигмунт Струсевич, 1868–1878
• Юліус Ау, 1878–1879
• Владислав Любоменський, 1879–1892
• Томаш Рильський (Сцибор-Рильський) 1892–1894
• Юліус Фроммель 1894–1906
• Юзеф Мікуловський-Поморський, 1906–1911
• Казимир Ян Мічинський, 1911–1914
• Стефан Павлік, 1916–1919
• Володимир Снітинський, від 1919

• Леопольд Бачевський — власник відомої горілчано-лікерної фабрики у Львові.
• Станіслав Антоні Ханевський — польський селекціонер, депутат парламенту ІІ Республіки Польща
• Стефан Домб-Бєрнацький — польський генерал-майор Війська Польського ІІ РП
• Стефан Домбровський — польський лікар, біохімік і політик, професор
• Людвік Фінкель — польський історик, бібліограф, професор і ректор Львівського університету
• Станіслав Грабський — польський політик, економіст, депутат Законодавчого Сейму першого терміну ІІ Речі Польщі,
• Еміль Ґодлевський — польський ботанік, агрохімік, засновник польської школи фізіології рослин, професор
• Станіслав Голінський — польський ботанік, асистент кафедри ботаніки АР в Дублянах.
• Маріан Гурський — польський агрохімік і ґрунтознавець, керівник хіміко-сільськогосподарської станції та торф'яної станції Університету сільського господарства в Дублянах, ректор Варшавського університету природничих наук, професор.
• Януш Генрик Побуг-Гурський — агротехнік, спеціаліст із сівозміни.
• Ян Гебенштрайт — польський лісівник
• Станіслав Єловицький — польський зоотехнік, керівник відділу вівчарства АР в Дублянах.
• Адольф Йошт — польський професор хімічної технології, попередник біотехнології та охорони навколишнього середовища, керівник ферментаційної станції Аграрного університету в Дублянах
• Зигмунт Кахане — польський зоолог, професор загальної селекції, загальної зоології, анатомії, фізіології та гістології тварин і детального конярства в Університеті сільського господарства в Дублянах.
• Станіслав Вінцентій Кашниця — статистик, юрист, пізніше ректор Познанського університету.
• Мечислав Ковалевський — польський зоолог і паразитолог, любитель і знавець Татр, професор
• Северин Кшеменевський — польський ботанік, ректор Львівського університету, професор.
• Маріан Ломницький — польський геолог і зоолог, доктор Honoris Causa Львівського університету, куратор Музею ім. Дідушицького у Львові, проф
• Кароль Мальсбург — польський зоотехнік, професор
• Казимир Адам Мічинський (молодший) — польський ботанік і генетик, завідувач кафедри рослинництва АР в Дублянах, професор.
• Юзеф Пачоський — польський ботанік, дослідник флори Біловезької пущі, творець теорії пантопізму та основ фітосоціології, професор.
• Мечислав Паньковський — польський зоотехнік, професор
• Ян Гвальберт Павліковський — польський економіст, публіцист і політик, історик літератури, один із піонерів охорони природи, професор
• Збіґнєв Паздро — польський юрист; фахівець з адміністративного права, економіст і політичний діяч, професор
• Густав Пьотровський — польський лікар, фізіолог, професор фізіології Ветеринарної Академії у Львові.
• Мар'ян Рациборський — польський ботанік, один із перших палеоботаніків у Польщі, керівник кафедри АР в Дублянах, професор.
• Генрик Романовський — польський аграрний економіст, професор
• Кароль Ружицький — польський зоотехнік, професор
• Рудольф Ружицький — польський юрист
• Станіслав Соколовський — польський лісівник, піонер охорони природи в Татрах
• Болеслав Свентоховський — польський творець фундаментальної спеціальності в сільськогосподарських науках — загального обробітку ґрунту та рослин, голова факультету сільського господарства та лісівництва Армії Крайової в Дублянах, професор.
• Ернест Тілль — польський юрист, читав лекції з сільськогосподарського права в університеті, професор.
• Александер Тиховський — польський аграрний технолог, керівник кафедри агротехніки в Дублянах.
• Владислав Тинецький — польський лісівник, ботанік, засновник ботанічного саду при АР в Дублянах, професор.
• Тадеуш Вільчинський — польський ботанік, професор, знавець флори Східних Карпат, асистент Хіміко-сільськогосподарської станції Армії Крайової в Дублянах.
• Едмунд Заленський — польський хімік, агротехнік, селекціонер, професор.
• Ян Завідський — польський фізико-хімік, ректор Варшавського технологічного університету, завідувач кафедри загальної хімії АР в Дублянах, професор.
• Максиміліан Желковський — польський агроном, викладач теорії та практики сільського господарства, а також арифметики та геометрії в Університеті сільського господарства в Дублянах, професор

Місцевим академічним капеланом був м.ін. Серафін Кашуба — польський монах-капуцин (францисканець), Слуга Божий. Владислав Ясінський є доктором закладу, а Давид Абрахамовича — куратор академії.

• Францішек Абгарович — професор Варшавського університету наук про життя та директор Інституту тваринництва.
• Стефан Александрович — професор WSR у Познані
• Станіслав Бац — професор WSR у Вроцлаві
• Адам Бжехва-Айдукевич — бригадний генерал Війська Польського
• Юзеф Чарнодонський — директор Львівської сільськогосподарської палати
• Ян Ценський — католицький священик, з 1967 р. єдиний (таємний) католицький єпископ на повоєнних теренах України.
• Владислав Чайковський — професор WSR у Щецині [ потр виноска ]
• Богдан Добжанський — професор WSR у Любліні та ректор цього університету
• граф Войцех Дідушицький — директор млинового заводу у Вроцлаві, художник
• Ян Федик — організатор сільськогосподарської освіти, сільськогосподарських гуртків і сільських кооперативів у Вжесінському повіті^[5]
• Маріан Гурський — професор агрохімії та ґрунтознавства, керівник хіміко-сільськогосподарської станції та торф'яної станції Університету сільського господарства в Дублянах, ректор Варшавського університету природничих наук.
• Владислав Герман — професор Варшавського університету наук про життя
• Болеслав Івицький — іхтіолог, власник маєтків Бжозувка та Пароліце.
• Броніслав Яновський — агроном, ботанік
• Станіслав Єловицький — професор WSR у Кракові
• Зигмунт Кахане — зоолог
• Чеслав Канафойський — професор Варшавського університету природничих наук
• Ян Келяновський — професор Варшавського університету наук про життя, директор Інституту фізіології та годівлі тварин Польської академії наук у Яблонній.
• Ян Кшаклевський — управитель маєтку
• Людвік Курило — агроном, касир маєтку Дзіків, граф. Тарновські
• Здзіслав Людкевич — аграрний економіст, ректор Варшавського університету природничих наук (SGGW), міністр аграрних реформ ІІ Речі Посполитої.
• Алойзі Махаліца — педагог, політик, депутат Сейму 1938—1939 рр., громадський та місцевий діяч.
• Станіслав Маціоловський — адміністратор земельних маєтків, поручник кавалерійського резерву Війська Польського .
• Олександр Мартиняк — професор WSR в Ольштині
• Ян Мазаракі — професор WSR у Щецині
• Казимир Адам Мічинський (молодший) — професор WSR у Кракові
• Аркадіуш Мусерович — професор Варшавського університету природничих наук
• Казимир Панковський — професор, зоотехнік, автор численних публікацій у галузі тваринництва.
• Мечислав Панковський — зоотехнік, професор у Бидгощі та Познані
• Стефан Плевінський — громадський діяч
• Влодимир Пухальський — фотограф
• Францішек Равіта-Ґавронський — історик, прозаїк
• Генрик Романовський — професор UMCS та WSR у Любліні
• Владислав Рожен — бригадний генерал Війська Польського, командир Товариства Стрільців.
• Адам Скочилас — професор Варшавського університету наук про життя
• Владислав Шльонський — землевласник, громадсько-економічний діяч
• Ванда Щепула — професор Гданського технологічного університету
• Олександр Тиховський — професор WSR у Вроцлаві
• Тадеуш Вільчинський — професор, ботанік, знавець флори Східних Карпат.
• Домінік Вітке-Єжевський — колекціонер і меценат
• Еміль Воллман — професор WSR у Вроцлаві
• Адам Вондрауш — професор WSR у Любліні
• Міхал Вуйцицький — професор WSR у Кракові
• Марія Вшелачинська — професорка Медичної академії в Гданську
• Кароль Залеський — професор Познанського університету, фітопатолог

З Академією в Дублянах також пов'язані Владислав Леон Сапіга, Людвік Гарбовський, Вільгельм Каменобродський.

• Степан Бандера

• Maria Radomska, Nasze korzenie — Dublany, w: Dzieje Uniwersytetu Przyrodniczego we Wrocławiu, pod red. Andrzeja Koteckiego, Tadeusza Szulca, Jakuba Tyszkiewicza, Wrocław 2011, s. 12–22, ISBN 978-83-7717-058-8, Muzeum Uniwersytetu Przyrodniczego we Wrocławiu — wersja elektroniczna
• Regina Chomać-Klimek, Szkoła Rolnicza w Dublanach, [w:] Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku, t. 2, red. Marcin Kamler, Warszawa 1981, s. 363
• Dzieje studiów rolniczo-lasowych w ośrodku lwowsko-dublańskich w opracowaniu Tadeusza Wośkowskiego (PDF). Warszawa: Centralna Biblioteka Rolnicza im. Michała Oczapowskiego. 2011. ISBN 978-83-932996-0-7.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аграрна академія (Дубляни)

• Дубляни
• Річний звіт Сільськогосподарської Академії в Дублянах за рік 1904/5
• Список викладачів і студентів Університету сільського господарства в Дублянах