Адміністративно-територіальний устрій Адміністрати́вно-територіа́льний у́стрій (адміністративний поділ) — поділ території країни на окремі частини — адміністративно-територіальні одиниці (губернії, провінції, області, округи, повіти), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцевого самоврядування. 1) Форма державного устрою, тобто спосіб територіальної організації держави, який характеризується певною формою конституційно-правових відносин між державою в цілому та її складовими частинами, виявляється в особливостях правового статусу адміністративних одиниць та розподілу владних повноважень між центральними і місцевими органами влади. 2) Передбачена законами територіальна організація держави з метою забезпечення оптимального вирішення завдань та здійснення функцій суспільства і держави. Здійснюється, як правило, шляхом поділу території держави на частини — територіальні одиниці, які є просторовою основою для утворення та діяльності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. ЗначенняІнститутом, що регулює територіальну організацію суспільства і взаємодію його територіальних частин, є адміністративно-територіальний поділ[1]. Адміністративно-територіальна одиницяАдміністративно-територіальна одиниця — частина території країни, що має місцеву адміністрацію — управління. Світські
УніверсальніЗа країноюАдміністративно-територіальна одиниця в Україні — це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.[2] В Україні є такі адміністрати́вно-територіальні одиниці:
Окремо враховуються селища міського типу та території територіальних громад, які не є юридично АТО.
Докладніше: Адміністративний поділ Італії Див. такожДжерела
Література
Примітки
Посилання
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адміністративно-територіальний устрій
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
