В 1860 році до Приморської області був приєднаний новонабутий за Пекінським договором Уссурійський край, що включав в себе землі між Амуром, Уссурі і Японським морем.
10 лютого1871 року рішенням уряду Владивосток був заснований як головний військовий порт Росії на Тихому океані. До Владивостоку з Миколаївська були переведені всі морські установи, резиденція військового губернатора і головна база Сибірської військової флотилії.[1]
У вересні 1875 року на основі тимчасового положення «Про громадянське і військове управління на о. Сахалін» Сахалінський округ Приморської області був розділений на два — Південно-Сахалінський і Північно-Сахалінський у складі Приморської області.
9 червня1888 року Владивостоцьке військове губернаторство було скасовано, адміністративний центр Приморської області знову було перенесено до Владивостока.
9 липня1888 року зі складу Гіжігінського повіту був виділений Анадирський округ (округа) (центр — село Анадир).[2][3]
26 червня1889 року у складі Приморської області було утворено округ Уссурійського козацького війська з чотирма станичним округами:
Южно-Уссурійський (центр — місто Нікольськ-Уссурійський)
17 червня1909 року згідно із законом «Про адміністративний перебудову Приморської області та острова Сахаліну» зі складу Приморської області були виділені Сахалінська і Камчатська області.[5][6][7] У тому ж році Южно-Уссурійський повіт був розділений на 3 повіти: Нікольськ-Уссурійський, Іманський та Ольгинський.
26 лютого1914 року з Приморської області до складу Сахалінської області був переданий Удський повіт (центр — місто Миколаївськ).[8][9]
До 1917 року Приморська область включала в себе такі повіти:
Іманський (центр — село Іман)
Нікольськ-Уссурійський (центр — місто Нікольськ-Уссурійський)
Ольгинський (центр — село Володимиро-Олександрівське)
Повіт Уссурійського козацького війська (центр — місто Владивосток), що складається з 6 станичних округів
Киїнська (центр — село Переяславка), Ленінська (центр — село В'яземське), Некрасовська (центр — місто Хабаровськ), Нижньо-Тамбовська (центр — село Нижньо-Тамбовське), Троїцька (центр — село Троїцьке)
На початку 1920-х років в країні проходив адміністративно-територіальний устрій. 4 січня1926 року декретом ВЦВК Далекосхідна область перетворена в Далекосхідний край, у складі якого передбачалося 9 округів, що об'єднують 76 районів. Територія скасованої Приморської губернії була розділена на чотири округи:
Владивостоцький — в межах Владивостоцького повіту (за винятком північної частини Тетюхінської волості), Нікольсько-Уссурійського повіту, а також Шмаковської, Спаської, Яковлевської і Чугуївської волостей Спаського повіту Приморської губернії, з центром у місті Владивостоці
Гродековський (центр — село Гродеково), Іванівський (центр — село Іванівка), Михайлівський (центр — село Михайлівка), Ольгинський (центр — селище Ольга), Покровський (центр — село Покровка), Пос'єтський (центр — село Слов'янка), Спаський (центр — місто Спаськ), Суйфунський (центр — місто Нікольск-Уссурійський), Сучанський (центр — селище Сучанський Рудник), Ханкайський (центр — село Камінь-Риболов), Шкотовський (центр — село Шкотово), Шмаковський (центр — село Успенка), Чернігівський (центр — село Чернігівка), Яковлівський (центр — село Яковлівка)
13 грудня1930 року був скасований Суйфунський район, частина його території була передана в підпорядкування місту Нікольську-Уссурійському.[11][12]
У травні 1932 року відповідно до постанови президії Далекосхідного крайвиконкому від 19 квітня 1932 з південної частини Радянського району був утворений Тернейський район ДСК (центр — село Терней-Морозовське (з 1938 року — селище Терней))[13][14]
1932—1937 роки. Приморська і Уссурійська області ДСК
20 жовтня1932 року вийшла постанова ВЦВК і РНК РРФСР «Про новий територіальний поділ і районування Далекосхідного краю». У складі ДСК були утворені чотири області, в тому числі Приморська область (центр — місто Владивосток), до складу якої увійшли райони:
У лютому 1935 року Сучанський район Приморської області був перейменований у Володимиро-Олександрівський район, в квітні того ж року він був знову перейменований у Будьонівський район.[17]
23 березня1935 року постановою Президії Далекосхідного крайвиконкому на підставі постанови ВЦВК від 25 січня 1935 року в Уссурійській області були утворені нові райони:
Анучинський — за рахунок розукрупнення Іванівського району
Успенський (центр — село Успенка (в 1939 році перейменовано в робітниче селище Кіровський)) — за рахунок розукрупнения Шмаковського району
Хорольський (центр — село Хороль) — з частин Михайлівського, Ханкайського та Чернігівського районів
17 квітня1935 року Успенський район Уссурійської області був перейменований в Кіровський район. У тому ж році Покровський район Уссурійської області був перейменований в Молотовський район.[25]
9 квітня1937 року постановою Президії Далекосхідного крайвиконкому був утворений Надєждинський район Приморскої області (центр — село Вольно-Надєждинське).[26]
У квітні 1937 року з території, підпорядкованої місту Ворошилову, був утворений Суйфунський район Уссурійської області, перейменований в листопаді того ж року в Ворошиловський.
3 травня 1937 року Надєждинський район Приморської області був перейменований у Владивостокський район.
З 1938 року. Приморський край
1938—1943 роки
Приморський край у складі РРФСР з центром у Владивостоці був утворений 20 жовтня1938 року указом Президії Верховної Ради СРСР «Про поділ Далекосхідного краю на Хабаровський і Приморський край». Приморський край був утворений у складі Приморської і Уссурійської областей.
5 червня1939 року указом Президії Верховної Ради РСФСР була ліквідована Приморська область, райони якої увійшли в безпосереднє підпорядкування крайвиконкому.
У 1939 році Пос'єтський район був перейменований в Хасанський район.[27]
14 вересня1939 року з 26 сільрад, виділених з Калінінського району, був утворений Пожарський район Уссурійської області (центр — село Тихоновка; перейменовано в тому ж році в село Пожарське).[28]
1 листопада1939 року був утворений Чкаловський район Уссурійської області (центр — село Чкаловське).[29]
26 лютого1940 року указом Президії Верховної Ради РРФСР центр Владивостоцького району був перенесений із села Вольно-Надєждинське в село Таврічанку.
На 1 квітня1940 року АТП Приморського краю виглядав так:
Райони, безпосередньо підлеглі Крайвиконком
Район
Центр
Сільради, міста і селища районного підпорядкування
4 березня1941 року указом Президії Верховної Ради РРФСР за рахунок розукрупнення Ольгинського і Тернейського районів були утворені:
Соколовський район (центр — село Соколовка), у складі 12 сільрад: Батюковського, Бенєського, Валентиновського, Ванговського, Данильченського, Київського, Кишинівського, Латвійського, Свободненського, Соколовського, Сокольчинського та Чорнорученського з Ольгинського району
Тетюхинський район (центр — робітниче селище Тетюхе), у складі 7 сільрад: Богопольського, Кавалеровського, Лідовського, Макаровського, Суворовського з Ольгинського району та Джигітського, Ключевського з Тернейського району[30][31][32]
8 травня1943 року указом Президії Верховної Ради РРФСР центр Соколовського району з села Соколовки був перенесений у селище бухти Судзухе.
18 вересня1943 року указом Президії Верховної Ради СРСР було ліквідовано Уссурійську область, райони якої увійшли в безпосереднє підпорядкування Крайвиконком.
1944—1962 роки
12 січня1944 року указом Президії Верховної Ради РРФСР у Владивостокський район з Ворошиловського району було передано робітниче селище Раздольне; цим же указом центр Владивостоцького району був перенесений з села Тавричанка в робітниче селище Раздольне.[33]
У грудні 1944 року рішенням Президії Верховної Ради РРФСР зі складу Будьонівського району був виділений Находкинський район, об'єднавший селище Находку, Лівадійську сільську Раду, Павловську, Поворотненську і Тазгоузську сільради.[34]
15 вересня1948 року указом Президії Верховної Ради РРФСР з Приморського краю в Хабаровський було віддано місто Радянська Гавань разом з приміською зоною.
26 серпня1949 року указом Президії Верховної Ради РРФСР центр Соколовського району з бухти Судзухе був перенесений у село Вангоу, перейменоване в село Лазо; Соколовський район був перейменований в Лазовський.
1 червня1953 року районним центром Владивостокського району знову було затверджено село Вольно-Надєждинське.
3 червня1954 року указом Президії Верховної Ради РРФСР з частини Тетюхинського району був утворений Кавалеровський район (центр — селище Кавалерово).
11 вересня1957 року вийшов указ Президії ВР СРСР «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів адміністративно-територіальним одиницям, населеним пунктам, підприємствам, установам, організаціям та іншим об'єктам» (Затверджено Законом СРСР
від 20 грудня 1957), у зв'язку з цим були перейменовані три райони Приморського краю:
29 липня1958 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Шмаковський район був перейменований в Лісозаводський район; Гродековський район — в Погранічний район.[35][36]
1963—1965 роки
1 лютого1963 року пройшла всесоюзна реформа районного поділу, відповідно до якої райони Приморського краю були розділені на сільські і промислові. Указом Президії Верховної Ради РРФСР були скасовані такі райони:
Анучинський — увійшов до складу Яковлівського сільського району
Владивостокський — увійшов до складу Надєждинського сільського району
Іванівський — увійшов до складу Усурійського сільського району
Калінінський — увійшов до складу Іманського сільського району[37]
Лазовський — увійшов до складу Находкинського сільського району[38]
Лісозаводський — увійшов до складу Кіровського сільського району
Михайлівський — увійшов до складу Усурійського сільського району[39]
Октябрський — увійшов до складу Усурійського сільського району
Партизанський
Погранічний — увійшов до складу Ханкайського сільського району
Пожарський — увійшов до складу Іманського сільського району
Слов'янський — увійшов до складу Усурійського сільського району
Хорольський — увійшов до складу Ханкайського сільського району
Чернигівський — увійшов до складу Спаського сільського району[40]
Чкаловський
Утворені Іманський, Надєждинський, Находкинський і Усурійський сільські райони; міста Іман, Лісозаводськ і Спаськ-Дальній віднесені до категорії міст крайового підпорядкування. У результаті реформи Приморський край був розділений на 3 промислових і 13 сільських районів, 9 міст мали статус крайового підпорядкування.
Промислові райони
Кавалеровський (центр — селище міського типу Кавалерово), Тетюхинський (центр — селище міського типу Тетюхе), Шкотовський (центр — селище міського типу Великий Камінь)[41]
Сільські райони
Іманський (центр — місто Іман), Кіровський (центр — селище міського типу Кіровський), Красноармійський (центр — село Новопокровка),[42] Надєждинський (центр — село Вольно-Надєждинське), Находкинський, Ольгинський (центр — селище міського типу Ольга), Спаський (центр — місто Спаськ-Дальній)[43] Тернейський (центр — селище міського типу Терней)[44] Уссурійський (центр — місто Уссурійськ), Ханкайський (центр — село Камінь-Риболов), Хасанський (центр — селище міського типу Краскіно), Чугуївський (центр — село Чугуївка), Яковлівський (центр — село Яковлівка)
У березні 1964 року за рахунок розукрупнення Ханкайського і Уссурійського районів (територія колишнього Октябрського району), був утворений Погранічний сільський район.
26 жовтня1964 року рішенням крайвиконкому центр Шкотовського району був перенесений з робітничого селища Шкотово в селище міського типу Великий Камінь.[45]
12 січня1965 року відповідно до постанови листопадового (1964 року) Пленуму ЦК КПРС Президія Верховної Ради РРФСР видав указ «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Приморського краю», згідно з яким поділ Приморського краю на промислові та сільські райони було скасовано. Знову були утворені райони:
Красноармійський — без змін в територіальному устрої
Надєждинський
Находкинський
Ольгинський
Погранічний
Спаський
Тернейський
Уссурійський
Ханкайський
Хасанський
Чугуївський
Яковлевський
Цим же Указом Находкинський район був перейменований в Партизанський район.
3 листопада1965 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР були утворені райони:
Октябрський
Пожарський — з поверненням району колишніх кордонів
Хорольський
1966—2004 роки
В жовтні 1971 року центр Хасанського району з селища Краскіно був перенесений у селище Слов'янка.
26 грудня1972 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Тетюхинський район був перейменований в Дальнегорський район, а робітниче селище Тетюхе — в Дальнегорськ.
В 1983 році був ліквідований Чкаловський район, його територія увійшла до складу Спаського району.[47]
31 жовтня1984 року указом Президії Верховної Ради РРФСР за рахунок території, адміністративно підпорядкованої Лісозаводській міській Раді був утворений Лісозаводський район (центр — місто Лісозаводськ).[48]
31 серпня1989 року указом Президії Верховної Ради РРФСР селищу Великий Камінь був привласнений статус міста, 27 жовтня того ж року рішенням Приморського виконкому його було виведено зі складу Шкотовського району і віднесено до категорії міста крайового підпорядкування.
↑Статут Тернейського муніципального району. Сайт адміністрації муніципального утворення Тернейський район. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
↑Ванінський муніципальний район. Хабаровський край. Офіційний інформаційний портал. 27 липня 2009. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
↑Бікінський муніципальний район. Хабаровський край. Офіційний інформаційний портал. 10 липня 2009. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
↑Історична довідка. Сайт Адміністрації муніципального утворення Анучинській район. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2012-03-04 у Wayback Machine.]
↑Кіровський район. Приморське телебачення і радіо. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
↑Хорольський район. Офіційний сайт Хорольського муніципального району. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
↑Історична довідка. Сайт Адміністрації муніципального утворення Лазовського району. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2012-03-04 у Wayback Machine.]
↑Відомості про район. Сайт Адміністрації муніципального утворення Надєждинський район. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2015-12-25 у Wayback Machine.]
↑Історія. Сайт Адміністрації муніципального утворення Михайлівський район. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2015-12-25 у Wayback Machine.]
↑Історія району в цифрах. Сайт Адміністрації Спаського муніципального району. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2012-03-18 у Wayback Machine.],
↑за іншими даними [Архівовано 23 січня 2016 у Wayback Machine.] — в грудні 1964 року рішенням Приморського (промислового) та Приморського (сільського) крайвиконкомів Кіровський сільський район був перетворений в Кіровський район із збереженням в існуючих межах.
.png)
.png)
.png)
.png)
_(2006).png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.PNG)
.png)
_(2006).png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
_proposal.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
