Народився в сім'ї тележурналіста та проросійського пропагандиста Юрія Азарьонка. Навчався режисури в Академії мистецтв, потім пройшов військову службу, отримавши звання єфрейтора[1].
До 2020 року висвітлював регіональні події на білоруському державному телебаченні, але під час виборів президента 2020 року він почав знімати відео на політичні теми[2].
Азарьонок звинуватив передвиборчий штаб Світлани Тихановської у намірі побудувати в Білорусі «болотний концтабір» і організувати заворушення, порівнявши протестувальників з нацистами[4], так само пояснював масові протести проти режиму Лукашенка наслідками конспірологічних подій[5]. Азарьонок звинуватив колишніх працівників Білоруського державного телебачення в демонстративному звільненні та приєднанні до акцій протесту в обмін на «великі гроші»[2].
У вересні 2020 року створив телевізійний сюжет про нібито комфортні умови в СІЗО на вулиці Акрестіна в Мінську, де, за численними свідченнями, затриманих протестувальників катували[6]. Телешоу викликало суттєву критику в ЗМІ[7][8]. За історію про похорон протестувальника Романа Бондаренка, який загинув після побиття міліціянтами Лукашенка, мати загиблого подала на пропагандиста до суду. В історії Азарьонка використовувались матеріали з таємного прослуховування її телефонних розмов[8].
11 січня 2021 Лукашенко підписав указ № 13, нагородивши медаллю «За відвагу» Азарьонка «за високий професіоналізм, великий особистий внесок у розвиток державної інформаційної політики та національної журналістики»[13].
16 січня 2021 року Лукашенко особисто вручив медаль на прийомі у виставковому центрі «БелЕкспо»[14].
Санкції
20 листопада 2020 року внесений до санкційних списків Литви, Латвії та Естонії[15], а 2 грудня 2021 потрапив під санкції Великобританії[16]. У березні 2022 року Азаренок був включений до списку санкцій Канади[17], у червні 2022 року потрапив під санкції Швейцарії[18].
Азарьонок публічно закликає до війни, виправдовує, називаючи «законною» війну Росії проти України, тимчасову окупацію території України, прославляє представників ЗС РФ та незаконних збройних формувань. Азарьонок є підсанкційною особою[19].
У червні 2022 року проти Азаренка було запроваджено санкції Євросоюзу та Швейцарії, як проти одного з головних пропагандистів та прихильників режиму Лукашенка, відповідального за протидію демократичним змінам у Білорусі[20][21].
15 січня 2023 року доданий до списку підсанкційних осіб України[22].
Родина
Батько — проросійський білоруський журналіст Юрій Азарьонок
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 1 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.png)
