Макей Володимир Володимирович
Володимир Володимирович Макей (біл. Уладзімір Уладзіміравіч Макей; 5 серпня 1958, Некрашевичі, Гродненська область, Білоруська РСР — 26 листопада 2022[4], Мінськ, Білорусь) — білоруський державний діяч і дипломат, Міністр закордонних справ Білорусі з 20 серпня 2012 до своєї смерті 26 листопада 2022 року. ОсвітаНародився 5 серпня 1958 року в Гродненської області. У 1980 році закінчив Мінський державний педагогічний інститут іноземних мов за фахом юрист-міжнародник, референт-перекладач з англійської мови. Володів англійською та німецькою мовами. У 1992—1993 Макей навчався в Дипломатичній академії МЗС Австрії. БіографіяУ 1980—1992 — служив у Радянській Армії (1980—1992), полковник запасу[5]. За даними ЗМІ, Макей працював у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони СРСР[6][7]. У 1993—2000 рр. — на дипломатичній службі в МЗС Білорусі. У 1993—1995 — третій секретар управління інформації та гуманітарного співробітництва, другий секретар відділу аналізу та прогнозування, другий секретар секретаріату міністра. У 1995—1996 рр. — заступник начальника Служби державного протоколу Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь. У 1996—1999 рр. — представник Білорусі при Раді Європи, радник Посольства Білорусі у Франції. У 1999—2000 рр. — начальник управління загальноєвропейського співробітництва МЗС Білорусі. У 2000—2008 — працював помічником президента Білорусі. 15 липня 2008 року призначений главою Адміністрації Президента Білорусі. Будучи главою адміністрації, Макей займався співробітництвом білоруської влади з британською PR-фірмою «Bell Pottinger[en]»[8]. Перед виборами 2010 року він звинуватив білоруську опозицію у підготовці озброєних провокацій[9][7]. 20 серпня 2012 року призначений Міністром МЗС Білорусі[10]. У 2013 році з Макея було частково знято санкції ЄС, введені проти нього після білоруських виборів та протестів 2010 року[11]. У 2014—2020 роках Макей грав значну роль у політичній лібералізації та «м'якій білорусизації» Білорусі та покращення відносин із Заходом. Однак після виборів і протестів 2020 року Макей продовжив підтримку Олександра Лукашенка, різко висловлювався про Литву та білоруських політемігрантів, а також анонсував знищення громадянського суспільства Білорусі у разі відмови від скасування санкцій[7]. 16 лютого 2022 року, за кілька днів до початку вторгнення Росії в Україну, Володимир Макей заявив, що після завершення навчань у Білорусі не залишиться жодного військовослужбовця РФ і жодної одиниці техніки[12]. У червні 2022 року Володимир Макей потрапив під санкції Канади[13]. Помер 26 листопада 2022 року[14]. Серед причин його раптової смерті називали інфаркт, отруєння та самогубство[6]. 29 листопада Макея поховали на Східному цвинтарі Мінська[15]. Після смерті Макея кілька людей було затримано за негативні інтернет-коментарі про померлого[16][17]. Нагороди та відзнакиРодинаБув одружений другим шлюбом, у Макея було двоє синів. Старший син Володимира Макея, Віталій, з 2017 року до вересня 2020 року працював заступником начальника Управління економічного співробітництва та сталого розвитку у Головному управлінні багатосторонньої дипломатії Міністерства закордонних справ. Раніше був радником з економічних та екологічних питань у представництві Білорусі при ООН та працював першим секретарем посольства Білорусі в Австрії. 2020 року Віталій Макей звільнився з міністерства, а 2021 року розкритикував МЗС, охарактеризувавши як хамську його відповідь на привітання з Днем Волі від посольства США. Віталій не був присутній на офіційній церемонії прощання зі своїм батьком, але був на його похороні. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia