Азійська автомагістраль AH1
Азійська автомагістраль 1 (англ. Asian Highway, AH1) — найдовший маршрут мережі Азійських автомобільних доріг, протяжністю 20,557 км від Токіо, Японія через Корею, Китай, Південно-Східну Азію, Бангладеш, Індію, Пакистан, Афганістан та Іран до кордону між Туреччиною та Болгарією на захід від Стамбула, де з’єднується з європейським маршрутом E80, що пролягає до Лісабона, Португалія. Японія 1200-кілометрова ділянка в Японії була додана до системи в листопаді 2003 року. Вона проходить уздовж наступних платних швидкісних доріг:[1]
З Фукуоки було запропоновано підводний тунель Японія-Корея для забезпечення фіксованого перетину. Південна Корея Ділянка в Південній Кореї в основному йде по швидкісній автостраді Кьонбу. Шосейний кордон Південної та Північної Кореї.
Північна Корея
Китай
Гілка Гуанчжоу - Гонконг
Гонконг, КитайГілка Гуанчжоу - Гонконг
В'єтнам  Перевал Дружби (кит.: 友誼關; в'єт. Hữu Nghị Quan ) - Донгданг - Ханой - Вінь - Донгхой - Донгха - Хюе - Дананг - Хоян - Куїньон - Нячанг - Фантх'єт - Б'єнхоа - Хошимін В майбутньому, (Перевал Дружби - міст Лонгтхань), (Маршрут 25 - Лонгчионг), (Лонгчионг - Гокмон) і стане AH1 замість нинішніх Національного шосе 1 і Національного шосе 22. КамбоджаТаїланд 
М'янма
Індія (Схід)
Бангладеш
Індія (Захід)
Пакистан 
Афганістан
Іран
Туреччина.jpg)
Підключення до E80 Маршрут AH1 сполучає в Туреччині. E80 продовжується в мережі доріг E від прикордонної станції в Ґюрбулаку в Туреччині до Стамбула, а потім автомагістралями E80 до Капітан Андреево/Капікуле, Софії, Ніша, Приштини, Дубровника, Пескари, Рима, Генуї, Ніцци, Тулузи, Бургоса, Вальядоліда, Саламанка і, нарешті, Лісабон на березі Атлантичного океану. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
