Ай-Петрі

Ай-Петрі крим. Ay Petri
Назва на честь (епонім):	Петро
44°27′04″ пн. ш. 34°03′10″ сх. д. / 44.451111111111° пн. ш. 34.052777777778° сх. д. / 44.451111111111; 34.052777777778
Країна	Україна
Регіон	АР Крим, Ялтинський район
Розташування	Ай-Петринська яйла
Система	Кримські гори
Тип	гора
Висота	1234,2 м
Ай-Петрі Ай-Петрі (Україна)
Ай-Петрі Ай-Петрі (Автономна Республіка Крим)
Ай-Петрі у Вікісховищі

Ай-Пе́трі (крим. Ay Petri) — вершина Кримських гір висотою в 1234,2 м. Розташована на Ай-Петринській яйлі на північ від Алупки і над селищем Кореїз. На плато розташоване село Охотниче.

З грец. Άγιος «святий», Πέτρος «Петро» — «Гора святого Петра». Те саме миси на Кримському півострові Ай-Тодор, Ай-Фока^[1].

Складається з вапняків. Скелі Ай-Петрі нагадують зуби гігантського дракона, що здіймається над яйлою. Чотири з них мають висоту від 7 до 19 метрів, маленьких піків набагато більше, утворених під час вивітрювання неоднорідних рифових вапняків. Ай-Петрі — викопний кораловий риф, де глибина рифових вапняків 600 м.

150—160 мільйонів років тому в околицях Ай-Петрі активно діяли вулкани, залишки їх можна побачити біля селищ Мелас і Форос.

На Ай-Петрі спостерігається максимальна кількість днів з туманами (не тільки в Криму, але й в Україні) — 215. Максимальна сума опадів — 1718 мм (зафіксована в 1981 р.). Ай-Петрі — найвітряніше місце Криму і України — (в 1949 році вітер зі швидкістю понад 15 м/с дув тут протягом 125 днів). На Ай-Петрі зареєстрована і найвища швидкість вітру — 50 м/с. На плато є вітроелектростанція (зараз вона в неробочому стані). У радянські часи тут було споруджено комплекс радарних станцій стеження за повітряним і космічним простором.

Тут проростає близько 600 видів деревно-чагарникових і трав'янистих рослин. На південних схилах росте буковий ліс з домішкою сосни. З висоти 1000—800 метрів над рівнем моря починається пояс сосни кримської, яка в першому ярусі росте з дубом, а в другому — з ялівцем колючим. Нижче 400 метрів — пояс чагарникових угрупувань з ялівців, грабинника, держидерева і багатьох інших чагарників з домішкою дуба. Тут можна зустріти фісташку туполисту, суничне дерево зі своєрідною гладкою червонуватою корою, тонкий зовнішній шар якої щорічно змінюється, і з вічнозеленим листям, і багато інших. У лісах багато плодово-ягідних дерев і чагарників. На схилах Ай-Петрі і на плато зростають майже всі поширені види горобин: звичайна, великоплідна, берека, грецька та інші.

На Ай-Петрі проведена канатна дорога з найдовшим у Європі безопорним прольотом — Місхор — Сосновий Бір — Ай-Петрі. Окрім канатної дороги, до гори можна дістатися автомобілем трасою Ялта—Бахчисарай, яка проходить повз вершину, після виїзду на плато. Пішки — від водоспаду Учан-су стежкою Таракташ до виходу на яйлу й ґрунтовою дорогою до траси Ялта—Бахчисарай. Також на гору ведуть численні альпіністські маршрути, в тому числі через зубці Ай-Петрі^[2].

З гори відкривається прекрасна панорама на берег і місто Ялта. Ай-Петрі занесена до Книги рекордів України, як найбільш вітряне місце в Україні. На ній 125 днів на рік віє вітер, його швидкість досягає 50 м/с^[3].

^[4]

• Канатна дорога Місхор — Ай-Петрі
• 1000-річний тис на Ай-Петрі
• Печера Триглазка
• Геофізична печера (Крим)

• Топонимический словарь Крыма (рос.)
• Ай-Петрі [Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.] в різні пори року на Кримській стежинці [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Байцар Андрій Любомирович. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

• Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

• Ай-Петрі [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ай-Петрі

• Печери Ай-Петрі на сайті «Печери України» [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.