Аксютіна Елеонора Іванівна

Аксютіна Елеонора Іванівна
Основна інформація
Повне ім'я	Яроцька Елеонора Іванівна
Дата народження	18 березня 1928(1928-03-18)
Місце народження	Вербівка, Ружинський район, Бердичівська округа, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	5 травня 1994(1994-05-05) (66 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Професії	співачка, викладачка
Освіта	Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1950)
Співацький голос	лірико-колоратурне сопраноd
Заклад	Національна філармонія України і Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди

Елеонора Іванівна Аксю́тіна (дошлюбне прізвище та сценічний псевдонім — Яроцька; 18 березня 1928, Вербівка — 5 травня 1994, Київ) — українська співачка і педагог; заслужений артист УРСР з 1974 року.

Народилася 18 березня 1928 року в селі Вербівці (нині Бердичівський район Житомирської області, Україна). 1950 року закінчила Київську консерваторію (клас Марії Єгоричевої); 1955 року — аспірантуру при ній.

Протягом 1950—1981 років — солістка Київської філармонії; у 1981—1994 роках — викладач Київського інституту театрального мистецтва (доцент з 1989 року). Померла у Києві 5 травня 1994 року.

Виконала партії в «Кавовій кантаті» Йоганна Себастьяна Баха, «Реквіємі» Вольфганга Амадея Моцарта, «Пер Ґінті» Едварда Ґріґа, концерті для голосу з оркестром Рейнгольда Ґлієра.

До концертного репертуару співачки входили численні твори українських (зокрема Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Лева Ревуцького, Бориса Лятошинського, Платона Майбороди, Ігоря Шамо) і зарубіжних (Джоаккіно Россіні, Джузеппе Верді, Жуля Массне, Клода Дебюссі, Сергія Рахманінова) композиторів, народні пісні.

Виконує, озвучує пісню-вальс (голос за кадром) "Де ти тепер?"(Місто спить).— радянський художній фільм у «Командир корабля»(1954) кіностудії імені О.Довженка.

Авторка:

• неопублікованих праць з методики викладання співу: «До питання про дихання у процесі співу», «Народна пісня у вихованні вокального голосу актора»;
• спогадів, зокрема про перші повоєнні роки в Київській консерваторії, про зустрічі з Павлом Тичиною, Максимом Рильським, Андрієм Малишком.

Упорядкувала збірники для голосу в супроводі фортепіано:

• «Пісні до драматичних вистав» (Київ, 1989);
• «Пісні українських композиторів на вірші Павла Тичини» (неопубліковано).

• Аксютіна Елеонора Іванівна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 34. — ISBN 5-88500-027-1;
• С. А. Захаркін. Аксютіна Елеонора Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.