Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації[2], веде свою історію з 1863 року, займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі.
Історичний нарис
1863—1913
27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення Російського музичного товариства (З 1868 — Імператорське російське музичне товариство). У січні 1868 року на його основі відкрилося Київське музичне училище.
Першу задокументовану спробу підвищення статусу музучилища до консерваторії здійснив тогочасний керівник училища Людвіг Альбрехт у 1876 році, проте вона зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський.[3]
Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 року[4], втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.[3][5]
Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ[3]. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.[6]
У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня1910:
«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»[7]
Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року[3][6], а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзької та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ.[3][8] Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.
1913—1991
Упродовж 1924—1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, а у 1934 році був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію.
1938 року консерваторія була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм).[9] 9 травня 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора[10].
У роки Німецько-радянської війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко.[11]
Після 1991
1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського[12].
У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції[13], попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.[14]
У 2012 році студенти НМАУ піднімали питання про викладання українською мовою[15].
Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини».[16][17] В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту»[18][19], того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.[16]
У 2020 році Вченою радою НМАУ було вирішено вважати днем заснування закладу день заснування Київського відділення Імператорського російського музичного товариства (27 жовтня 1863 року)[20], відповідні зміни було внесено до статуту НМАУ[21].
Питання відмови від імені П.Чайковського
Протест студентів, абсольвентів та викладачів НМАУ ім. П.І. Чайковського з вимогою вилучити присвяту ім. російського композитора з назви закладу
У 2022 році, на тлі російського вторгнення в Україну, було порушене питання щодо відмови від імені П. І. Чайковського. Відповідний відкритий лист опублікувала професор НМАУ О. Корчова[22], Студентським науковим товариством НМАУ було проведено опитування, в якому взяли участь 161 респондент, з яких понад 75 % висловилось у підтримку перейменування закладу[23][24], оприлюднено відритий лист студентів та випускників НМАУ, що зібрав 261 підпис[25][26]. Подано 4 петиції, що не зібрали достатньої кількості підписів — 20 червня 2022 до Кабміну[27], і три президенту: 2 листопада 2022[26], 27 грудня 2022[28] і 13 лютого 2023[29].
Ініціатори перейменування вказують на те, що «НМАУ впізнають та ідентифікують за Чайковським, а значить сприймають як частину „великої російської культури“» (О. Корчова[30][31]), сам Чайковський «є світовим брендом рашистської культури» (Ю. Чекан[32]), «найвірнішим служником Російської імперії» (Л. Грабовський[33]) і «одним із символів держави-агресора» (М. Стріха "[34]).
16 червня 2022 року вчена рада НМАУ одноголосно виступила проти перейменування[35], що викликало негативну реакцію значної частини української музичної спільноти[36][37][38][39][40][41][42][43][44]. 26 грудня 2022 року на загальних зборах трудовий колектив НМАУ відмовився перейменовувати свій заклад[45], це рішення міністр культури О. Ткаченко назвав таким, що «не враховує рекомендацій профільного комітету ВРУ та Експертної Ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму»[46][47]. На знак протесту проти рішення загальних зборів, із закладу звільнилися О. Корчова[48], В. Сіренко[49] та А. Загайкевич[50].
Натомість проти перейменування виступили Ю. Рибчинський, А. Кочерга[51], патріарх Філарет, на ім'я ректора НМАУ надійшли листи від окремих осіб з-за кордону[52]. Аргументи противників перейменування викладені у експертному висновку Інституту українознавства[53] та історика А. Павка[54], це: 1) «козацький родовід композитора», 2) наявність «творів на слова Т.Шевченка», 3) наявність «до 40 музичних творів, написаних в Україні», 4) «пропозиція 1890 про реорганізацію Київського музучилища у консерваторію».
Аргументи проти існування імені Чайковського в назві академії представлені також у офіційному фаховому висновку Українського інституту національної пам'яті (УІНП) від 29 листопада 2023 року. УІНП вважає, що надання Київській консерваторії імені П. Чайковського було втіленням русифікації і російської імперської політики, спрямованої на нав'язування використання російської мови, пропагування російської культури як вищих, порівняно з іншими національними мовами та культурами, витіснення з ужитку української мови, звуження українського культурного та інформаційного простору. За висновком УІНП «назва Національна музична академія України імені П. І. Чайковського містить символіку російської імперської політики, а подальше функціонування цієї назви з використанням імені П. І. Чайковського є пропагандою російської імперської політики»[58].
Міжнародна співпраця
2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.[59]
У 2023 році академія відкрила музичну кафедру ЮНЕСКО[en], що стала четвертою[61][62] (за повідомленнями українських ЗМІ — першою)[63] кафедрою ЮНЕСКО музичного профілю. З 2023 НМАУ - член міжнародної асоціації оперного мистецтва Opera Europa[en][64].
Рейтинги
У 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України за версією Топ 200 — Україна[65]. Згідно з консолідованим рейтингом закладів вищої освіти освітнього ресурсу «Освіта.ua» зайняла 103-місце серед закладів вищої освіти України[66]
У 2023 році заклад переміг у всеукраїнському рейтингу мистецьких закладів вищої освіти за версією компанії «Active Group» (2023)[67] та посів 10 сходинку у рейтингу ресурсу «Освіта.ua» серед мистецьких ЗВО і 2015 — серед усіх ЗВО[68].
Будівля
Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.
Сучасний будинок НМАУ зведено в 1890-х (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Німецько-радянської війни зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС; 1955–1958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.
Оперна студія
При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр»[69]. Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України Василя Сліпака[70]
ОпераФауст на сцені оперної студії Національної музичної академії.
У жовтні 2019 року Вченою радою було ухвалено рішення про відмову від використання українських перекладів в роботі оперної студії[80], що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи[81] та О. Пономаріва[82], також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В. Бородянським[83][84]. Згодом це рішення не виконувалось[85].
↑Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
↑ абОтчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
↑Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспоминания о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
↑Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
↑Копиця М. Д. З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського — с.41-50
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).
