Альфред Жаррі
Альфред Жаррі́ (фр. Alfred Jarry, 8 вересня 1873, Лаваль — 1 листопада 1907, Париж) — французький поет, прозаїк і драматург. Життя та творчість Альфред Жаррі народився в Бретані, у родині торговця. 1879 року батьки розійшлися і Альфред разом із сестрою Кароліною залишився із матір'ю. Спочатку жив у Сен-Бріє з дідом, де почав писати перші твори під впливом бретонського фольклору. Коли Альфредові було 15 років, родина переїхала до Ренна, де він навчався в ліцеї. 1888 року в шкільному ляльковому театрі Жаррі поставив свою комедію «Поляки», а також першу версію «Убю-короля», у якій гумористично зобразив безглуздого педанта — викладача гімнастики пана Ебера. 1888 року написав також "Оненізм, або Нещастя з Пріота" та "Друге життя Макабера". Достроково склавши іспити на бакалаврат, Жаррі вступив до ліцею Генріха IV у Парижі. Там викладачем філософії був Анрі Бергсон, а серед однокласників — майбутній поет Леон-Поль Фарг і майбутній філолог Альбер Тібоде. У Парижі Жаррі познайомився зі Стефаном Малларме й часом відвідував його «вівторки» на Римській вулиці. Тричі провалився на іспитах до Вищої нормальної школи. Відвідував лекції в Сорбонні, але так ніколи й не здобув вищої освіти. Разом із Ремі де Гурмоном із "Меркюр де Франс" створив і випустив 7 номерів мистецького журналу «Імаж'є». Потім за власний кошт видавав журнал «Преендеріон», для якого вигадав спеціальних персонажів. 1894 року вийшла його перша поетична збірка «Хвилини пам'ятного піску».  Познайомився з письменниками з кола столичного видавництва «Меркюр де Франс», зокрема з Марселем Швобом, Ремі де Гурмоном, часто бував у будинку впливової письменниці Рашільд. Тут 1894 року й була вперше прочитана гротескна лялькова драма «Король Убю». 1896 року її поставив відомий режисер Орельєн Люньє-По. Під час вистави вибухнув громадський скандал (його порівнюють з історичним скандалом на прем'єрі драми Віктора Гюґо «Ернані»). Проте саме образ монстра-сатрапа Убю, що став літературною предтечею всіх диктаторів XX століття, зробив Жаррі всесвітньовідомим. Жаррі також був перекладачем: він перекладав вірші Кольріджа та Стівенсона, переробив комедію Крістіана Дітріха Граббе «Жарт, сатира, іронія». На дозвіллі поет захоплювався велосипедним спортом. Розтративши свою спадщину, бідував і деякий час жив у тодішнього митника Анрі Руссо. Його роман «Діяння та судження доктора Фаустролля, патафізика» був відхилений як видавництвом «Меркюр де Франс», так й іншими. За свідченнями сучасників, Жаррі, що завжди вирізнявся різкістю в поведінці, пересварився з усіма, голодував, хворів, пиячив, вживав наркотики (ефір). Наприкінці життя був паралізований, помер у паризькій лікарні Шаріте від менінгіту. Рецепція і визнанняТворчість Жаррі заново відкрили Ґійом Аполлінер і сюрреалісти. 1926 року Антонен Арто разом із Роже Вітраком та Робером Ароном створили «Театр Альфреда Жаррі». Поет став культовою фігурою літературного та театрального авангарду Європи, США і Латинської Америки, своєрідним символічним покровителем групи УЛІПО. У Лавалі йому встановлено пам'ятник роботи Осипа Цадкіна. За фарсами про короля Убю 1966 року Б. А. Циммерман написав балет. 1948 було організовано жартівливий Колеж патафізики, а 1979 року засноване Товариство друзів Альфреда Жаррі. Його творчість мала значний вплив мала не лише на розвиток сюрреалізму, а й дадаїзму, абсурдизму та інших модерних напрямів. 2007 року у Франції широко відзначалося сторіччя із дня смерті письменника. Твори 
Українські перекладиП'єсу «Убю король» Альфреда Жаррі в українському перекладі Анатоля Перепаді було опубліковано в антології «Французька п'єса XX століття» (вид. «Основи», 1993).
Література
ПриміткиДив. такожПосилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Alfred Jarry
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
