Альціон-галатея вохристогрудий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід:	Альціон-галатея (Tanysiptera)
Вид:	Альціон-галатея вохристогрудий

Біноміальна назва

Tanysiptera sylvia
Gould, 1850^[2]^[3]

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Tanysiptera sylvia
Віківиди:	Tanysiptera sylvia
EOL:	1050017
ITIS:	554633
МСОП:	22725828
NCBI:	1961835

Альціо́н-галатея вохристогрудий^[4] (Tanysiptera sylvia) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Австралії та на Новій Гвінеї.

Опис

Довжина птаха становить 29-37 см, враховуючи довгий хвіст довжиною 18 см, вага 45-50 г. Верхня частина голови і верхня частина тіла сині або пурпурові, через очі ідуть широкі чорні смуги. Нижня частина тіла яскраво-охриста, надхвістя і нижня частина спини білі. Еа верхній частині спини біла пляма. крайні стернові пера сині, центральні стернові пера видовжені, довші за крайні на 13 см, синьо-білі. Дзьоб і лапи червоні. У молодих птахів дзьоб коричневий, лапи рожвуваті, забарвлення більш тьмяне, центральні стернові пера короткі.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[5]

T. s. salvadoriana Ramsay, EP, 1879 — узбережжя Центральної провінції Папуа Нової Гвінеї;
T. s. sylvia Gould, 1850 — північно-східне узбережжя Квінсленду, острови Торресової протоки^[6]. Взимку мігрують до Нової Гвінеї.

Tanysiptera nigriceps раніше вважався підвидом вохристогрудого альціона-галатеї.

Поширення і екологія

Вохристогруді альціони-галатеї гніздяться в Австралії (з листопада до початку квітня) і у Папуа Новій Гвінеї. Австралійські популяції взимку мігрують на північ, до Нової Гвінеї. Вохристогруді альціони-галатеї живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на берегах річок і озер, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться безхребетними і дрібними хребетними. Гніздяться в гніздах деревних термітів^[7]. В кладці 3-4 білих, округлих яйця. Інкубаційний період триває 23 дні, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 25 днів після вилуплення.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Tanysiptera sylvia. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Gould, John (1850). Note to Mr. Gould's paper 'A brief account of the Researches of Jon McGillivray, Esq., in H.M.S. Rattlesnake. Jardine's Contribution to Ornithology (3): 105. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Gould, John (1850). On new species of birds from Australia. Proceedings of the Zoological Society of London. Part 18: 200. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Draffan, R; Garnett, S; Malone, G (1983). Birds of the Torres Strait: an annotated list and biogeographical analysis. Emu. 83 (4): 207—34. doi:10.1071/mu9830207.
↑ Legge, S.; Heinsohn, R (2001). Kingfishers in paradise: the breeding biology of Tanysiptera sylvia at the Iron Range National Park, Cape York. Australian Journal of Zoology. 49 (1): 85—98. doi:10.1071/zo00090. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 17 травня 2022.

Джерела

Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.