Амеліна Вікторія Юріївна
Вікторія Юріївна Амеліна (до шлюбу Шаламай; 1 січня 1986, Львів — 1 липня 2023, Дніпро) — українська письменниця та громадська діячка. Кавалерка ордена «За заслуги» III ступеня (2024, посмертно), лауреатка премії Конрада. БіографіяВікторія Шаламай народилась у Львові. У 14 років емігрувала до Канади, однак скоро повернулася в Україну[4]. Здобула ступінь магістра комп'ютерних технологій у НУ «Львівська політехніка». Працювала програмісткою та керівницею у міжнародних IT компаніях. Станом на листопад 2015 Вікторія Амеліна призупинила кар'єру в IT заради письменницької роботи. Лавреатка національної премії Коронація Слова 2014 за лірику. У 2014 році Вікторія Амеліна дебютувала в літературі з романом «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», що вийшов у видавництві «Discursus». Передмову до дебютного роману написав Юрій Іздрик. Роман увійшов у десятку рейтингу «ЛітАкцент–2014». Брала участь у таких заходах і міжнародних фестивалях, як Форум Видавців у Львові, Міжнародний фестиваль оповідання «Intermezzo» у Вінниці, фестиваль «Read My World»[5] в Амстердамі тощо. У 2015 році роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» був перевиданий у видавництві «Віват». У 2015 році роман був номінований на премію Валерія Шевчука та увійшов до короткого списку премії. У 2016 році одразу дві книжки Вікторії Амеліної стали призерами конкурсу, оголошеного Міжнародним фестивалем «Запорізька книжкова толока — 2016»: роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» у номінації «Українська художня література. Проза», «Хтось, Або Водяне Серце» — у номінації «Дитяча література».[6] У 2017 році у видавництві Старого Лева вийшов роман «Дім для Дома»[7]. В романі «Дім для Дома» розповідається про родину радянського льотчика, яка отримала квартиру в серці Львова, де провів дитинство польський письменник єврейського походження Станіслав Лем[8]. Цю квартиру і стару скриню в ній Лем описав у автобіографічному романі «Високий замок».[9] В романі «Дім для Дома» цю скриню зі старими секретами мріє відчинити наймолодша з героїнь. «Дім для Дома» визнано найкращою українською прозовою книгою 2017 на фестивалі Запорізька Книжкова Толока[10]. Роман «Дім для Дома» увійшов до коротких списків премій ЛітАкцент року[11] та премії Міста Літератури ЮНЕСКО[12], літературної премії Європейського Союзу[13]. Вікторія Амеліна багато подорожувала світом, від Тибету до Кремнієвої долини[14]. Час від часу публікувала колонки в інтернет-газеті Збруч[15], НВ. Членкиня Українського ПЕН[16]. У 2021 році Вікторія Амеліна стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області. З початку російського вторгнення в Україну Вікторія Амеліна доєдналася до громадської організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини. У вересні 2022 року саме Вікторія Амеліна знайшла захований в саду щоденник закатованого росіянами Володимира Вакуленка в с. Капитолівка на Ізюмщині[17]. Згодом Вікторія Амеліна представляла спадщину Вакуленка в харківському літературному музеї. Вона чимало часу приділяла документуванню воєнних злочинів, дослідженню війни. 
27 червня 2023 року Вікторія перебувала у Краматорську разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. Коли вони вечеряли в ресторані у центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі, внаслідок чого Амеліна отримала тяжкі поранення[19]. Попри зусилля лікарів, 1 липня 2023 року Вікторія Амеліна померла від отриманих ран в лікарні Мечникова у Дніпрі[20]. У письменниці залишився 10-річний син[21][22]. Похована у Львові, на 78-му полі Личаківського цвинтаря. Бібліографія
Вірші періоду широкомасштабного вторгнення Росії в УкраїнуЗ поетичної антології «Поміж сирен»У Вікторії Амеліної кілька віршів об'єднані лейтмотивом втрати — загиблих військових (166 ст.), загиблих цивільних під час повітряної тривоги (167 ст.), дому (168 ст.). Співзвучні з відчуттями інших поеток та поетів, що пишуть про війну, зокрема у згаданій збірці, розуміння, що “реальність війни / з'їдає пунктуацію / зв'язність сюжету”, і можливість у перші місяці писати лише поезію з тягучим розумінням, що все одно мова застара для нових обставин: “Уламки мови / схожі на поезію / але це не вона”. Схоже на поезію, але це не вона — це поки що незрозуміла субстанція з підручних матеріалів мови, яку наразі нема часу відрефлексувати. Також у поетки є мотив раптового переривання — у вірші «Тривога» (170 ст.), де «влучив снаряд». Громадська позиціяУ червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[24] Виступала із промовою про Олега Сенцова й інших українських політв'язнів на 84-му всесвітньому ПЕН-конгресі. На Франкфуртському книжковому ярмарку читала оповідання Олега Сенцова в перекладі англійською[25] та брала участь у акції біля стенду Російської Федерації[26]. Вікторія Амеліна — засновниця Нью-Йоркського Літературного Фестивалю на Донеччині[27]. Нагороди
Увічнення пам'яті23 квітня 2024 року, на фасаді Львівської середньої загальноосвітньої школи І-III ступенів № 50 в якій навчалась Вікторія Амеліна відкрили меморіальну таблицю[30]. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
