Андрадит

Андрадит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Adr[2]
Хімічна формула	Ca₃Fe³⁺₂(SiO₄)₃[3]
Nickel-Strunz 10	9.AD.25[4]
Dana 8	51.4.3b.1
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія[5]
Просторова група	кристалографічна група 230[d][5][6]
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	Жозе де Андраде[6]
Типова місцевість	Драммен[4]
Андрадит у Вікісховищі

Андради́т (англ. andradite; нім. Andradit m) — мінерал, кальціїсто-залізистий силікат острівної будови з групи ґранату. Названий на честь Жозе де Андраде.

Хімічна формула: Ca₃Fe₂[SiO₄]₃.

Містить (%): CaO — 33; Fe₂О₃ — 31,5; SiO₂ — 35,5.

Різновиди: шорломіт, меланіт (титанистий А.), демантоїд, топазоліт.

Сингонія кубічна.

Кристали ромбододекаедричні.

Густина 3,75-3,87.

Твердість до 6,75-7,25.

Забарвлення буре, м'ясо-червоне у шорломіту; чорне у меланіту; зелене у демантоїду; жовте, жовто-зелене, жовто-рожеве у топазоліту.

Блиск сильний, алмазоподібний (демантоїд).

Риса біла або злегка забарвлена.

Зустрічається як важливий контактово-метасоматичний мінерал скарнів, часто у кристалічних сланцях, рідше у вивержених породах як їх первинна складова частина.

Розрізняють:

• андрадит залізистий (мінерал скіагіт);
• андрадит титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 TiO₂).

• Гранати
• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Андрадит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Андрадит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.