Андрєєв Петро Володимирович
Петро Володимирович Андрєєв (рос. Пётр Владимирович Андреев; нар. 19 квітня 1947, Ленінград, СРСР) — радянський хокеїст, правий крайній нападник. З 1966 по 1979 рік захищав кольори ленінградського СКА. З кінця 60-х років був гравцем першої трійки нападу команди (разом з Сергієм Солодухіним й Ігорем Григор'євим). Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1971 року. Всього у вищій лізі провів 355 матчів, 174 закинуті шайби. Входить до списку «100 бомбардирів» чемпіонатів СРСР[1]. Ще 26 результативних влучень у перехідних турнірах з командами першої ліги. У складі національної збірної виступав протягом 1969 року. Переможець міжнародного турніру на приз газети «Известия» і турне по Канаді. всього провів 8 матчів, 2 закинуті шайби. У 80-х роках був помічником старшого тренера київського ШВСМ і свого молодшого брата Володимира Андрєєва[2]. Очолював команду «Іжорець» (Санкт-Петербург). За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної СКА радянської доби: Шеповалов[ru], Халізов[ru] — Євдокімов[3], П. Андрєєв — Солодухін[ru] — Лавров[ru][4]. Статистика виступів у збірній:
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia