Андріївка (Донецька селищна громада)
Андріївка (у XIX столітті — Новоборисоглєбськ) — селище в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області, на березі річки Сіверський Донець. Населення — 7,5 тисяч осіб[3]. Географічне розташування.JPG) Селище міського типу Андріївка розташоване за 69 км від обласного центру та 76 км від районного центру, на лівому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 2 км розташоване озеро Лиман, на протилежному березі — смт Донець. Через селище пролягає автошлях районного значення Р78 та залізнична лінія Харків — Лиман, на якій знаходяться станція Шебелинка та зупинний пункт Андріївка. До селища примикають великі лісові масиви (дуб, сосна). ІсторіяТериторія селища була заселена ще в V—IV тисячолітті до н. е. Про це свідчать залишки трьох поселень епохи неоліту. Засноване у 1663 році. За козацьких часів належала до Балаклійського полку, а після його ліквідації у 1676 році — Харківському. 1679 року селище стало частиною Ізюмської оборонної лінії. Від 1685 року Андріївська сотня була підпорядкована Ізюмському полкові, у складі якого перебувала до припинення його існування у 1765 році.  За даними на 1864 рік у казенному селі, центрі Андріївської волості Зміївського повіту, мешкало 5159 осіб (2842 чоловічої статі та 2317 — жіночої), налічувалось 978 дворових господарств, існували 2 православні церкви та станова квартира, відбувалось 5 ярмарків на рік[4]. Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 11 663 осіб[5]. Навесні 1817 року Андріївка стала військовим поселенням[6]. Тут був розквартирований Борисоглібський уланський полк, в зв'язку з чим її перейменували в Новоборисоглібськ. Після скасування системи військових поселень Андріївка стала селом Зміївського повіту Харківської губернії. На початку XX століття чисельність населення становила близько 6 тис. осіб[7]. Опис села в дореволюційний час, до 1917 року, згадується в книзі Петра Шелеста[8]. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 197 осіб[9] (за іншими даними — щонайменше 246 жителів селища[10]). .JPG) У листопаді 2017 року в Андріївці відбувся спалах епідемії на гепатит А, внаслідок чого захворіли 29 осіб. Причиною спалаху хвороби стало утримання у селищі джерел водопостачання неналежному стані, а також недостатнє забезпечення населення людей якісною питною водою[11]. У 2020 році компанія «Нафтогаз України» запустила пілотну сонячну електростанцію потужністю 0,999 МВт[12]. 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Донецької селищної територіальної громади[13]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Балаклійського району, селище міського типу увійшло до складу Ізюмського району[14]. 9 березня 2022 року відбувся бій між військовими Державної прикордонної служби та ДРГ росіян — ворог здійснив напад на блокпост. ДРГ була розгромлена, особовий склад почав втікати — при цьому вони кинули посеред поля свого пораненого[15]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[16]:
СимволікаГерб селища відомий з печатки 1765 року і має козацьке походження. У щиті квітка що проростає із землі над якою півмісяць рогами догори[джерело не вказане 1433 дні]. Цікаві фактиНа околиці села, за сосновим бором, розташований дослідно-випробувальний полігон Науково-дослідного та проєктно-конструкторського інституту «Молнія», що діє на базі харківської Політехніки. На полігоні досліджуються впливи на техніку природних блискавок і штучних електромагнітних розрядів — від звичайного іскріння на залізниці до імпульсу ядерного вибуху тощо[17]. Особистості
Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
