Антиамериканські настрої в РосіїІсторія поширення антиамериканських настроїв у Росії тягнеться з початку холодної війни. В СРСР антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці. Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів в сучасній Росії є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту. Згідно з даними останніх опитувань жителів Росії, США очолюють список найбільш вороже налаштованих проти РФ країн.[1][2][3]. ІсторіяЩе у 1920-х років лідер більшовиків Володимир Ленін характеризував американську двопартійну систему (тобто Республіканську та Демократичну партії) як «безглузді поєдинки між двома буржуазними партіями», які очолювали «хитрі мультимільйонери», що експлуатували американський пролетаріат . Після Другої світової війни політичні суперечності між США та Радянським Союзом почали загострюватись. Як наслідок, в населення зростали антиамериканські настрої, підігріті державними засобами масової інформації. Політика під час Холодної війниНаприкінці 1940-х років Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу видав декілька указів, спрямованих на посилення антиамериканської пропаганди на території СРСР. До прикладу, в указі Центрального Комітету номер 148 від березня 1949 року міститься наступне:[4] Пункт 1. Організувати в газетах «Правда», «Известия», «Труд», «Литературная газета», «Комсомольская газета», журналі «Большевик» і прес-бюро ТАРС і газети «Правда» систематичне друкування матеріалів, статей, памфлетів, що викривають агресивні плани американського імперіалізму, антинародний характер суспільного і державного ладу США, розвінчують байки американської пропаганди про «процвітання» Америки, показують глибокі протиріччя економіки США, брехливість буржуазної демократії, маразм буржуазної культури і моралі сучасної Америки.
Оригінальний текст (рос.)
Организовать в газетах «Правда», «Известия», «Труд», «Литературная газета», «Комсомольская газета», журнале «Большевик» и пресс-бюро ТАСС и газеты «Правда» систематическое печатание материалов, статей, памфлетов, разоблачающих агрессивные планы американского империализма, антинародный характер общественного и государственного строя США, развенчивающих басни американской пропаганды о «процветании» Америки, показывающих глубокие противоречия экономики США, лживость буржуазной демократии, маразм буржуазной культуры и нравов современной Америки. Пункт 15. В основу антиамериканської пропаганди по лінії друку, радіо і Всесоюзного товариства з поширення політичних і наукових знань покласти наступну тематику:
Оригінальний текст (рос.) В основу антиамериканской пропаганды по линии печати, радио и Всесоюзного общества по распространению политических и научных знаний положить следующую тематику: * Капиталистические монополии США — вдохновители политики агрессии. * США — главный оплот международной реакции. * Североатлантический пакт — орудие агрессии англо-американского империализма. * Американские правящие круги против международного сотрудничества. * Американские реакционеры в роли «спасателей» капитализма от коммунизма. * Что принес «План Маршалла» народам Европы. * США — международный оплот колониального порабощения и колониальных войн. * Американские империалисты — душители свободы и независимости народов. * Народы мира не хотят быть рабами американского империализма. * … Зі свого боку, США проводили пропагандичну діяльність з критикою та висміюванням свого головного політичного опонента — СРСР. Антирадянська пропаганда в США була присутня в кіно, телебаченні, музиці, літературі та мистецтві[5]. Антикомуністична політика в Сполучених Штатах також використовувалась в навчальних цілях: в школах дітям показували антирадянські ролики. Також публікувались антирадянські статті, один з яскравих прикладів — стаття «Як розпізнати комуніста» (англ. «How to Spot a Communist»).[6][7] В СРСР антиамериканська пропаганда базувалась на критиці внутрішньої політики США, соціальної несправедливості в американському суспільстві, викриванні імперіалістичного характеру їх зовнішньої політики, антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі радянської освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці на теренах всього СРСР.[8][9][10] Сучасна РосіяВ сучасній Росії антиамериканські настрої спрямовані на:
Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту.[8][9][10] Дослідники Е. Ширяєв та В. Зубок виділяють три стадії трансформації антиамериканських настроїв на пострадянському просторі.
ОпитуванняСписок країн з якими в РФ склались найбільш напружені та ворожі стосунки згідно з останніми опитуваннями населення Росії.
Терміни антиамериканської пропагандиЗагниваючий Захід«Загниваючий Захід» (рос. «Загнивающий запад») — термін, який використовувався в радянські часи для позначення соціального порядку та моральних норм у США та інших західних країнах, які нібито корумповані і швидко руйнуються зсередини. Піндос«Піндос» (рос. «Пиндос») — це зневажливий етнофолізм в російській мові, який використовується для позначення американців. Спочатку термін використовувався для позначення військовослужбовців США, але поступово став універсальним зневажливим терміном для позначення всіх американців. Деякі джерела стверджують, що в цьому значенні термін вперше широко почали застосували російські військовослужбовці під час війни в Косові. За словами російських солдатів, він ідеально підходив для «озброєного до зубів і боягузливого американського солдата». Пізніше з'явились також похідні терміни для позначення Сполучених Штатів, такі як «Піндосія» та «Піндостан» (рос. «Пиндосия», «Пиндостан»).[13] ЄвромайданПочинаючи з 2014 року, після Євромайдану, світових реакцій на анексію Криму Російською Федерацією та проросійських заворушень 2014 року в Україні, у Росії виникла нова хвиля антиамериканських настроїв. На організованій урядом демонстрації «Антимайдан» у лютому 2015 року, де зібралось близько 35 000 людей, в розправах майдану було звинувачено Сполучені Штати. Були вивішені банери «Помри, Америка», а також лунали промови, що: «Майдан — це посмішка американського посла, який, сидячи в своєму пентхаусі, з радістю спостерігає як брат вбиває брата».[14][15][16] У липні 2015 року головний радник Володимира Путіна з питань безпеки Микола Патрушев заявив, що «це США розпочали конфлікт в Україні».[17] За даними опитувань незалежного центру «Левада», у січні 2015 року 81 % росіян мали негативні погляди на США. Це число майже вдвічі збільшилося за попередній рік, досягнувши найвищої позначки за весь час подібних опитувань, які вперше були проведені в 1988 році.[18][19] Див. такожПримітки
|
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
