Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI) (англ.European Union Anti-Corruption Initiative) — це найбільша[2] програма технічної допомоги Україні з боку ЄС у сфері боротьби з корупцією. EUACI фінансується ЄС і спів-фінансується та впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA). Запущена у червні 2017. Розрахована на три роки[3].
Загальна інформація
Місія Антикорупційної ініціативи — зменшення рівня корупції в державі, щоб сприяти демократичному та економічному розвитку України.
посилення спроможності органів місцевого самоврядування та сприяння ЗМІ й громадянському суспільству в антикорупційних процесах.
Підтримка EUACI має дві сторони. З одного боку, це допомога у всіх поточних потребах задля пришвидшеного інституційного розвитку й оперативної демонстрації результатів. З іншого боку, це формування стратегічного розуміння, планування, перебігу антикорупційної діяльності. Останнє має допомогти українцям правильно розставляти пріоритети й уникати роботи в режимі «термінових справ» (насамперед стосується антикорупційних органів)[1].
Компоненти
Діяльність EUACI визначається трьома компонентами[4][1].
Перший компонент:
Другий компонент:
Третій компонент:
Сутність компоненту
Допомога антикорупційним органам держави
Залучення законодавців до вдосконалення правових норм і ефективного нагляду за процесом реформування антикорупційних інституцій
Залучення органів місцевого самоврядування, ЗМІ та громадських організацій до боротьби з корупцією
Дії EUACI
Ділитися досвідом
Передавати інформаційно-технологічні інструменти
Надавати експертну підтримку
Створити Міжнародну антикорупційну консалтингову раду для підтримки профільного Комітету ВРУ з метою:
здійснювати антикорупційну експертизу в галузі законотворчості або безпосередньо залучитися до втілення антикорупційних реформ;
спостерігати й оцінювати процес втілення антикорупційної політики та законодавства в життя;
проводити експертний аналіз організаційної діяльності Комітету;
стежити за процесом розслідування, судових переслідувань і ухвалень вироків у корупційних справах щодо високопосадовців.
Впровадити антикорупційні інструменти у відібраних містах з метою підвищити прозорість і підзвітність місцевої влади (концепція «Міста Доброчесності»).
Виробити в громадянського суспільства функції антикорупційних наглядачів — Watchdog (на обласному та місцевому рівні).
Підтримати розслідувальну журналістику (місцевий, обласний, національний рівень)
24 листопада 2016 року укладено угоду про фінансування «Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні». Підписано Іванною Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, та Йоганнесом Ганом, комісаром ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення[5].
Зі сторони ЄС відповідальним за впровадження EUACI обрано Данію[6].
1 лютого 2017 року в Києві почав працювати програмний офіс із впровадження Антикорупційної ініціативи ЄС[1][7].
1 червня 2017 року дано офіційний старт Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні. За твердженням Йоганнеса Гана EUACI є наймасштабнішою ініціативою з протидії корупції[8].
Термін реалізації програми — 3 роки. Планується, що по завершенні строку ЄС оцінить результати діяльності та вирішить, чи продовжувати місію EUACI[9].
Діяльність EUACI
Перший компонент
Сприяння EUACI антикорупційним органам держави
Антикорупційна ініціатива консультативно, організаційно та матеріально підтримує спеціальні антикорупційні установи. Зокрема, окрему увагу було приділено Національному агентству з розшуку активів (АРМА)[10], створенню Спеціалізованого антикорупційного суду[2]. На думку очільниці EUACI Еки Ткешелашвілі, «відсутність спеціалізованого антикорупційного суду зводить нанівець роботу двох новостворених антикорупційних органів — НАБУ та САП»[11].
В 2017 році, за підтримки Антикорупційної ініціативи, ДСФМУ провела типологічні дослідження щодо тенденцій і схем відмивання коштів, фінансування тероризму[12][13].
У березні 2018 року EUACI підготувала експертні висновки для НАБУ[14] та НАЗК[15][16]:
Протягом жовтня–грудня 2017 експерти вивчали роботу НАБУ і САП за критеріями незалежності, ефективності та результативності. У звіті фахівці подали рекомендації для покращення діяльності антикорупційних органів. Зокрема вони підкреслили, що НАБУ досягло належного рівня ефективності, але для максимальної результативності необхідно судам активізувати розгляд справ, переданих детективами бюро[17].
На основі звітів щодо управління конфліктами інтересів і вдосконалення механізму оцінки корупційних ризиків в Україні НАЗК отримало 99 рекомендацій для удосконалення процесів діяльності агентства й усунення проблемних питань[18].
Додатково EUACI організовувала або сприяла навчальним візитам співробітників антикорупційних органів до країн Європи[19][20], створила навчальну робочу групу для НАБУ під керівництвом Еріка Хелдна[21][22].
Другий компонент
Консультаційна рада (МАКР/IACAB)
Міжнародну антикорупційну консультативну раду створено 8 вересня 2017 року внаслідок підписання Меморандуму про наміри між Комітетом ВРУ з питань запобігання і протидії корупції та EUACI[23]. 8 і 9 вересня в Києві відбулася установча зустріч МАКР[24]
Це фахівці-практики, більшість із яких здійснила ефективну антикорупційну діяльність у себе на батьківщині або в інших державах.
Члени МАКР перебували у Києві 6–9 вересня 2017 року[28]. Вони вивчали та оцінювали ситуацію. На думку італійського прокурора Джованні Кесслера: «Проблема корупції в Україні серйозніша, потужніша та викликає більше стурбованості, ніж у багатьох інших країнах. Принаймні, європейських»[29].
У той же час голова МАКР Карлос Кастресана, колишній прокурор з Іспанії, запевнив, що ситуація може бути ідеально виправлена[30]. Він зізнався: «У мене були складніші „пацієнти“… А у вас — просто старі інституції, які опираються реформуванню. Справа техніки.»[31].
За результатами першої устновної зустрічі було прийнято рішення «проаналізувати антикорупційні ініціативи в Україні у розслідуванні, кримінальному переслідуванні та судовому розгляді для формулювання рекомендацій щодо забезпечення компетентного, незалежного та ефективного судочинства у справах щодо топ-корупції»[24].
28–30 листопада в Києві відбулося друге засідання МАКР. Було присутнє керівництво НАБУ, САП, ГПУ, представники Адміністрації Президента та Верховної Ради[28].
29 листопада МАКР презентувала антикорупційному комітету ВРУ свій висновок щодо аналізу антикорупційних зусиль України у сфері розслідування, кримінального переслідування та судового розгляду справ про корупцію у найвищих ешелонах влади[32][33][34].
30 листопада на прес-конференції названо ключові тези експертів:
13 квітня члени МАКР затвердили і оприлюднили свій другий висновок на тему «Як забезпечити компетентний, неупереджений та ефективний збір та перевірку електронних декларацій державних службовців»[38][39]. Висновок містив 5 блоків рекомендацій, основні з яких полягали в:
необхідності внести зміни до Закону «Про запобігання корупції», які змінять процедуру відбору керівництва НАЗК з одночасним припиненням повноважень діючих на той час членів;
упорядкування роботи електронної системи, прав і доступу до неї, провести незалежну оцінку функціонування наявної системи;
надати НАЗК всі необхідні доступи до державних реєстрів для здійснення своїх повноважень;
налагодити співпрацю з Національним антикорупційним бюро України[40].
Більшість рекомендацій були втілені в законодавство, зокрема, у вигляді змін до Закону «Про запобігання корупції», ухвалених у жовтні 2019 року[41], та інших офіційних рішень відповідних державних органів[42][43].
Третій компонент
Підтримка громадських організацій у боротьбі з корупцією:
фінансування проекту «Залучення місцевих громад в антикорупційні адвокасі-кампанії за допомогою антикорупційних громадянських розслідувань, нагляду та громадянської освіти», що реалізується «Школою громадянської освіти», створеної ГО «Стоп корупції», Інститутом громадянської освіти НаУКМА та ACREC (Anti-Corruption Research and Education Centre)[44][недоступне посилання]. Це низка навчальних тренінгів для активістів «Стоп корупції» з дослідження корупційних ризиків та реалізації кампаній з протидії корупції в низці міст України[45].
підтримка розробки чат-бота «Тараса», здійсненої ГО «Антикорупційний штаб» — інструмента, що надає покрокову інструкцію із заповнення електронних декларацій, надсилає повідомлення з нагадуваннями про терміни подачі документу тощо (запущений 5 лютого 2018)[46][47].
Сприяння журналістським розслідуванням:
фінансування заходів, реалізованих ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП) — тренінги, школи та конференції для журналістів-розслідувачів України[48].
фінансування «Конкурсу малих грантів на проведення журналістських розслідувань злочинів проти журналістів», організованого НСЖУ та ІРРП[4][49][50].
Співпраця з «Містами Доброчесності» — населеними пунктами, влада яких підтримує зміни та готова взаємодіяти з громадянським суспільством, щоб максимально втілити антикорупційні заходи в громаді[51]. Для участі у програмі заплановано шість міст-партнерів[52]. Станом на червень 2018 року відповідні угоди укладено з Чернівцями[53] та Маріуполем[54].
Парк корупції
У червні 2018 року, в Ботанічному саду імені Гришка у Києві, діяв, створений за ініціативи EUACI, перший в Україні «Парк корупції»[55]. Ідея проекту — сформувати, насамперед, у молоді та дітей знання про корупцію як суспільне лихо для людей[56].
Проект був реалізований у форматі інтерактиву: через образи, об'єкти, віртуальну реальність, 3D-технології, інтерактивні панелі, інсталяції, антилекторій, кінопокази[57] та дитячі заходи[58] пояснювався феномен топ-корупції й боротьба з нею в Україні. Парк складався з 9 надувних шатрів загальною площею понад 700 кв. м. Кожне шатро представляло окремі аспекти корупції серед високопосадовців, як вона впливає на життя звичайних громадян. Центральне шатро об'єкту — стометровий золотий батон, який вважається символом хабарництва в Україні[59].
Протягом 25 днів роботи парку, його відвідало понад 30 тис. відвідувачів з 28 країн[60].
↑Довга дорога до антикорупційних судів. nv.ua. Новини України і Світу. Головні і останні новини — Новое Время. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 27.08.2017. Процитовано 12 липня 2018.
↑Експертний аналіз діяльності НАБУ (березень 2018) = Technical assessment of the National Anti-corruption Bureau of Ukraine (March 2018) / Керол Таражка, Ерік Джонсон, Флеммінг Денкер, Дмитро Котляр. — 2018. — 94 с.
↑Школа громадянської освіти. political-science.ukma.edu.ua. Кафедра політології НаУКМА. Процитовано 12 липня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Антикорупційна ініціатива ЄС відкрила в Києві «Парк корупції» / Олександр Савицький // Deutsche Welle: Ukrainische Redaktion. — 2018. — 22 травня. — Дата звернення: 12.07.2018. — Цитата: «…головний акцент, як сказав голова представництва ЄС Хюг Мінгареллі, робиться на молоді та дітях. „Мета цього проекту — дати уявлення молоді про те, як корупція проявляється і якими є механізми цього явища“, — сказав він. Керівниця проекту Ярослава Гресь додала, що ідея полягала в тому, щоби не робити нових офіційних заходів і відійти від звичної практики публікацій чергових досліджень про українську корупцію, а „вийти в офлайн“ і наблизити знання про це суспільне лихо до людей».
↑Керівний комітет. euaci.eu. EUACI — Антикорупційна ініціатива Євросоюзу в Україні. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2018.
↑Наша команда. euaci.eu. EUACI — Антикорупційна ініціатива Євросоюзу в Україні. Процитовано 20 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
.svg){kind=small}
