Amnesty International неодноразово закликала Україну прискорити створення бюро розслідувань із функцією незалежного розслідування протиправних дій міліції[14].
«Одним із важливих питань інституційного забезпечення реформування правоохоронних органів є створення Державного бюро розслідувань України – нового органу, до функцій якого має перейти розслідування злочинів, скоєних державними службовцями високого рангу, працівниками правоохоронних органів i суддями. Зазначений орган має бути створений у такій формі, яка забезпечить належний рівень його незалежності, ефективності і професійності...»[15]
«Зараз [серпень 2013] ведуться дискусії, які конкретно функції, крім слідства, цей орган перебере на себе з прокуратури, МВС і СБУ та інших силових органів» (І. Коліушко)[16].
У Законі «Про прокуратуру», прийнятому 14 жовтня 2014 року, закладене майбутнє утворення ДБР (п.п. 4, 5, 11 розд. XIII).
Проєктом конституційної реформи Президента Петра Порошенка запропоновано надати Президентові України право призначення і звільнення Голови ДБР за згодою Верховної Ради. Парламент також може висловити недовіру Голові ДБР, що має наслідком його відставку з посади[19].
З прийняттям Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року, ідея ДБР була потіснена (але не замінена) ідеєю Національного антикорупційного бюро України. Закон передбачає майбутнє виникнення спорів між цими органами з питань підслідності, які належить вирішувати Генпрокурору (пп. «ї» п. 3 ч. 2 Розділу IV Закону).
Коаліційна угода, підписана 21 листопада 2014 р. парламентськими партіями України VIII скликання, передбачає (п. V.3) створення Державного бюро розслідувань. До ДБР повинні перейти слідчі функції органів прокуратури і частково Служби безпеки України. В частині боротьби з корупцією — окрім питань, що належать до відання Національного антикорупційного бюро[21][22].
Прийняття закону про ДБР планувалося у вересні 2015 року[23], проте сталося це двома місяцями пізніше[24].
Між прийняттям і підписанням Закону минуло 64 дні[10], чим порушені строки, встановлені статтею 94 Конституції України[25]. Президент П. Порошенко підписав Закон у прямому ефірі під час прес-конференції[11].
Директор Державного бюро розслідувань призначається на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до подання комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора ДБР; його перший заступник та заступник призначаються на посаду та звільняються з посади Директором за поданням Конкурсної комісії. Комісія, до складу якої входять по три особи від Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради, здійснює організацію та проведення конкурсу. Її членами можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, вищу юридичну освіту, високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет.
завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України
член
Кощинець Віктор Васильович
начальник відділу підготовки прокурорів з організації роботи в органах прокуратури та викладання професійної етики Інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України
10 травня 2016 конкурсна комісія розпочала прийом документів від кандидатів, що тривало до 8 червня[30]. Всього надали документи 82 кандидати, з яких допущені 65[31].
23 грудня список кандидатів скоротився до 19-ти осіб, які пройшли тестування[32].
16 листопада 2017 в конкурсі переміг Роман Михайлович Труба — 43-річний прокурор зі Львова. Першим заступником Труби конкурсна комісія обрала Ольгу Варченко, заступником — Олександра Буряка[33][34]. 22 листопада Труба призначений директором ДБР Указом Президента[35].
18 липня 2018 Конкурсна комісія ДБР відібрала 27 кандидатів на керівні посади, у тому числі директорів територіальних органів і керівників підрозділів центрального апарату Бюро[36]. До багатьох із них, як і до самої процедури, представники громадянського суспільства висловлювали вагомі претензії[37][38].
20 липня були визначені 14 заступників теруправлінь[39], а за місяць — 53 начальники та заступники відділів[40].
Критика в процесі створення
Створення Державного бюро розслідувань від початку було тривалим і конфліктним[12].
Головний військовий прокурорАнатолій Матіос піддав критиці положення Закону про ДБР, зазначивши, що вони суперечать КПК, зокрема щодо порядку передачі кримінальних проваджень. Він також вважає, що Закон містить дискримінаційні вимоги в частині формування слідчих підрозділів, а також ризики порушення незалежності ДБР у зв'язку з визначенням його як центрального органу виконавчої влади. На думку Матіоса, неприпустимо, що правоохоронний орган є ЦОВВ і тим самим його діяльність координується урядом[41].
Закон, що набрав чинності 1 березня 2016 року, надав ДБР повноваження розслідувати справи, які досі розслідувала прокуратура. У прокуратури відповідні повноваження припинилися. У зв'язку з цим, суди (конкретно — Печерський районний суд Києва) з 1 березня перестали приймати від слідчих прокуратури будь-які клопотання. Працівник Генпрокуратури назвав це «повним колапсом слідства», адже ДБР тоді існувало лише на папері[43]. Втім, Вищий спеціалізований суд надав роз'яснення, що слідчі прокуратури продовжують здійснювати повноваження до початку реального функціонування ДБР[44].
У ЗМІ неодноразово висловлювалися побоювання, що кандидатура голови ДБР буде надмірно залежною від Президента Петра Порошенка[45][46].
«Українська правда» опублікувала два журналістських розслідування, що піддають конкурс 2016-17 років істотній критиці, як повністю залежний від політичного керівництва держави[47][48].
Асоціація адвокатів України та Асоціація правників України висловилися проти негативної практики «кулуарного» проведення відбору кандидатів до складу конкурсних комісій для призначення на посади у ДБР[49].
Статус Державного бюро розслідувань
Статус Державного бюро розслідувань у кримінальному процесі
Наступний законопроєкт, що став Законом, був поданий 12 лютого 2015 р. А. А. Кожем'якіним спільно з групою народних депутатів[10]. Він підтримувався Реанімаційним пакетом реформ.
Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів (див.), віднесених до його компетенції.
здійснює співробітництво з поліцейськими та іншими відповідними органами іноземних держав;
забезпечує додержання режиму таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом;
звітує про свою діяльність, інформує суспільство про результати своєї роботи;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Права
ДБР та його посадові особи:
здійснюють гласні та негласні оперативно-розшукові, слідчі та негласні слідчі дії;
безоплатно одержують інформацію, необхідну у справах про злочини, в тому числі з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є органи державної влади або органи місцевого самоврядування, у тому числі інформацію з обмеженим доступом; інформацію, необхідну у справах щодо виявлення необґрунтованих активів; в тому числі що містить банківську таємницю;
вживають заходів для припинення протиправних діянь, що перешкоджають здійсненню повноважень ДБР, перевіряють у зв'язку з цим документи, що посвідчують особу;
проводять фотографування, аудіо- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, взятих під варту;
використовують у невідкладних випадках, з подальшим відшкодуванням завданих збитків, транспортні засоби, для проїзду до місця події, припинення злочину, переслідування та затримання осіб, які підозрюються у його вчиненні, доставлення до закладів охорони здоров'я осіб, які потребують екстреної медичної допомоги;
здійснюють співпрацю з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності і конфіденційності цих відносин, матеріально та морально заохочують їх;
створюють інформаційні системи та ведуть оперативний облік;
скликають наради, проводять наукові та науково-практичні заходи;
вживають заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, що можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, провадять діяльність із зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
залучають кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з метою визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості.
У жовтні 2019 року Бюро отримало право вести автономне від СБУ прослуховування фігурантів кримінальних справ[52].
Систему ДБР складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Бюро діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Гранична чисельність — 1600 осіб.
Державне бюро розслідувань є юридичною особоюпублічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління (див. карту).
Керівництво діяльністю ДБР здійснює його Директор. Він призначається на посаду Президентом України за поданням за поданням комісії з проведення конкурсу (див.) на зайняття цієї посади.
Служба в ДБР є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Працівники ДБР під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність.
Працівники, які проходять службу в ДБР, мають спеціальні звання та поділяються на рядовий та начальницький склад. Начальницький склад включає в себе молодший (спеціальні звання — капрал, сержант, старший сержант), середній (спеціальні звання — молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант), старший (спеціальні звання — майор, підполковник, полковник), вищий (єдине звання у цьому складі — генерал-майор)[54][55]. Всі спеціальні звання мають додавання «Державного бюро розслідувань».
Знаки розрізнення співробітників ДБР середнього та старшого начальницького складу побудовані на тій же основі, що і відповідні в ЗСУ. На погонах однострою старшого та середнього начальницького складу відповідно до спеціального звання розміщуються знаки розрізнення «зоря» розміром 19 × 19 міліметрів[56].
Знаки розрізнення співробітників ДБР рядового та молодшого начальницького складу побудовані на тій же основі, що і відповідні в національній поліції. На погонах для осіб рядового та молодшого складу Бюро відповідно до спеціального звання розміщуються знаки розрізнення — рельєфні шеврони з металу білого кольору.
На погонах генерал-майора Бюро розміщується знак розрізнення «схрещені булави» визначеного зразка та дві «зорі» (до 2022 року одна «зоря»)[57][58].
Погони до парадного однострою: наплічним знаком розрізнення Державного бюро розслідувань до парадного однострою є погони, затверджені наказом Державного бюро розслідувань, виготовлені методом гаптування. У рядового та молодшого складу погони синього кольору на вовняному підкладі сіро-сталевого кольору. Погони молодшого та старшого начальницького складу виготовлено методом гаптування, що імітує плетення золотистого шнура на вовняному підкладі сіро-сталевого кольору. Розмір погона 130 × 45 міліметрів. Знаки розрізнення на комір основного службового — виготовляються з металу білого кольору і становлять зменшені копії знаків розрізнення до парадного однострою.
Директора ДБР призначає Президент України за пропозицією конкурсної комісії, до складу якої входять 3 члени від Президента, 3 члена від КМ України на підставі пропозицій міжнародних організацій, 3 члена від ВР України, які запропоновані профільним комітетом ВР.
Презентація стратегічної програми діяльності ДБР[64] відбулася 20 грудня 2017 року[65]. Нею передбачені такі етапи реалізації, як установчий (2017–18), початковий (2018–19), нарощування потужності (2019–20), досягнення стабільної ефективності (2020–22).
Напрями завдань включають: Формування структури, штату центрального апарату та територіальних управлінь; Ухвалення змін до законодавства та затвердження нормативно-правових актів; Співпрацю з іншими державними органами; Підвищення кваліфікації та стажування працівників Бюро; Контроль громадськості та підзвітність; Міжнародне співробітництво; Підготовку до початку розслідувань; Початок роботи[64].
Наказом ДБР від 28 січня 2022 року затверджено Стратегічну програму діяльності Державного бюро розслідувань на 2022—2026 роки, яка визначає основні вектори руху органу на найближчі п'ять років. У Програмі окреслено пріоритети діяльності ДБР[66].
Початок діяльності
27 листопада 2018 року перші 300 слідчих ДБР прийняли присягу і приступили до виконання своїх обов'язків. Цього ж дня були зареєстровані перші кримінальні провадження[13].
12 грудня повідомлено про перше затримання: директора одного з державних підприємств Міністерства оборони[67].
«Перезавантаження»
Після президентських та парламентських виборів 2019 року та пов'язаної з ними зміни влади, 3 грудня 2019 Верховна Рада за пропозицією Президента Володимира Зеленського прийняла закон, що «перезавантажує» Бюро. Зокрема, ДБР стає державним правоохоронним органом (а не ЦОВВ, як раніше), уточнюється його система, змінюється порядок призначення директора та його повноваження[68].
На рішення змінити керівництво бюро вплинув і так званий скандал «Трубу прорвало» — поширення в анонімному Телеграм-каналі аудіозаписів, зроблених в кабінеті Романа Труби[69][70].
Оновлене відомство отримало повноваження з розслідування «справ Майдану»[71].
У зв'язку з набранням чинності цим законом Президент отримав право звільнити Романа Трубу і призначити т.в.о. нового директора. На цю посаду ним була призначена 27 грудня 2019 народний депутат, третій номер в списку партії «Слуга народу», радник з юридичних реформ президента Зеленського Ірина Венедіктова[72][70].
Вже перші кадрові призначення Венедіктової викликали незгоду частини громадськості[73]. Так, 20 січня 2020 року за результатами конкурсу її наказом були призначені заступники директора Державного бюро розслідувань: Олександр Бабіков та Олександр Соколов[74]. Конкурс на ці посади був проведений у надзвичайно стислі терміни, до того ж Бабіков раніше був адвокатом (захисником) Віктора Януковича[74][70].
У грудні 2021 року ДБР повідомило про підозру п'ятому Президенту України Петру Порошенку в державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій[76].
18 червня 2021 ДБР викрило потужну злочинну організацію, що займалася розкраданням вугілля з вантажних вагонів «Укрзалізниці»[77].
12 липня 2021 ДБР повідомило про підозру колишньому заступнику Міноборони, 2 колишнім начальникам департаменту цього ж міністерства та голові правління ПрАТ «Кузня на Рибальському» у змові про закупівлю військової техніки низької якості[78].
У вересні 2021 року до ДБР було передано справу за участі народного депутата О. Трухіна, який напідпитку потрапив до ДТП, де постраждали 6 осіб[79].
17 листопада 2022 ДБР завершило досудове розслідування щодо злочинів В. Януковича та інших високопосадовців під час акцій протесту у 2014 році. Розслідування тривало 8 років, зібрано понад 1,5 тис. томів доказів[80].
29 квітня 2022 ДБР зупинило постачання до РФ компонентів, які можуть використовуватися в ракетобудуванні. Вжито заходів щодо арешту корпоративних прав підприємства олігарха Олега Дерипаски, земельних ділянок, родовищ та іншого майна[81].
17 червня 2022 передано до АРМА активи групи компаній російської «Татнефть». Арештовано 115 об'єктів нерухомого майна[83].
28 грудня 2022 за запитом ДБР затримано у Куршевелі олігарха Костянтина Жеваго. Слідство підозрює бізнесмена в організації розтрати 113 млн дол. США, чим завдано шкоди інтересам держави та вкладників банку «Фінанси та Кредит»[84].
23 листопада 2022 ДБР заблокувало роботу українського концерну, який продовжив забезпечувати російський ВПК навіть після вторгнення. Арештовано майно на 1 млрд грн.[87]
19 грудня 2022 ДБР завершило розслідування стосовно вчинення держзради В. Януковичем та М. Азаровим, які сприяли агресії РФ[88].
Професійне свято
День Державного бюро розслідувань (неофіційно) — професійне свято України, яке відзначається щорічно 12 листопада у день прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (12 листопада 2015 року № 794-VIII).
За ранішою інформацією, День ДБР планувалося відзначати 27 листопада (цього дня у 2018 році орган офіційно розпочав роботу)[89][90].
Згідно з Указом Президента України від 12 листопада 2024 року, День Державного бюро розслідувань відзначається щороку 12 листопада[91].
Закон підписує Голова Верховної Ради України іневідкладнонаправляє його Президентові України. Президент України протягомп'ятнадцяти днівпісля отримання закону підписує його…