Антоній Бельський
Антоній Бельський гербу Єліта (пол. Antoni Bielski; близько 1720 — 28 лютого 1789, Пеняки, нині Золочівський район, Львівська область) — польський шляхтич, «пан на Зборові (принаймні від бл. 1766)[1] з навколишніми поселеннями, Ярчівцях з навколишніми поселеннями, Пеняках з навколишніми поселеннями, Залізцях, Доброводах, Великому Ключеві, М'ястківці, половині сіл Уторопи, Шешори, Прокурава, Брустурів, Верхній Вербіж…». 19 листопада 1778 року він отримав титул австрійського графа від імператриці Марії-Терезії. Кавалер ордену Білого Орла (1782), кавалер ордену Святого Станіслава (1781), ловчий надвірний коронний (1750), староста червоногродський, староста рабштинський (1749; Богуслав Бельський у 1742 році[2] отримав королівський дозвіл (пол. konsens) щодо передачі Рабштинського староства Антонію Бельському.[3] Родина![]() Його дружиною була Текля з Калиновських, старостина вінницька (у 1736 році її коштом збудований костел святого Антонія та монастир бернардинців в селі Гвіздець[4]), з нею мав сина Богуслава та шість доньок[5]:
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia