Анібаль Тарабіні

Анібаль Тарабіні
Анібаль Тарабіні у 1967 році
Особисті дані
Народження	4 серпня 1941(1941-08-04)
	Ла-Плата, Аргентина
Смерть	21 квітня 1997(1997-04-21) (55 років)
	Берасатегі, Аргентина
Зріст	170 см
Вага	66 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1960–1961 «Естудьянтес» 11 (2) 1962–1965 «Темперлей» 120 (60) 1966–1970 «Індепендьєнте» 163 (77) 1971 «Бока Хуніорс» 17 (3) 1971–1973 «Торреон» 55 (23) 1973–1974 «Монако» 13 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1962–1966 Аргентина 6 (1)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Анібаль Тарабіні у Вікісховищі

Анібаль Тарабіні (ісп. Aníbal Tarabini, 4 серпня 1941, Ла-Плата — 21 квітня 1997, Берасатегі) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуб «Індепендьєнте» (Авельянеда), з яким став дворазовим чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Аргентини у складі якої був чвертьфіналістом чемпіонату світу.

У дорослому футболі дебютував 1960 року виступами за команду «Естудьянтес» (Ла-Плата), в якій провів один сезон, взявши участь в 11 матчах чемпіонату. Не зумівши закріпитися в його складі, молодий форвард перейшов в команду другого дивізіону «Темперлей», де виступав протягом 1962—1965 років.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда), до складу якого приєднався 1966 року. Відіграв за команду з Авельянеди наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Індепендьєнте», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,47 гола за гру першості, вигравши з командою два чемпіонські титули.

Згодом у сезоні 1971 року Тарабіні грав за «Бока Хуніорс», після чого відправився до Мексики, провівши два роки у клубі «Торреон»^[1].

Завершив ігрову кар'єру у команді «Монако», за яку виступав протягом сезону 1973/74 років у вищому дивізіоні Франції, забивши 5 голів у 13 матчах.

1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії^[2], однак з 4-х матчів Аргентини на турнірі Тарабіні не з'являвся в жодному з них.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 6 матчів, забивши 1 гол.

Після завершення кар'єри Тарабіні був асистентом тренера Хосе Омара Пасторіси, з яким вони разом грали за «Індепендьєнте» і «Монако».

Анібаль був одружений, у нього було три дочки — Аналія, Патрісія і Лорена. Патрісія Тарабіні була професіональною тенісисткою і стала бронзовою призеркою Олімпіади в Афінах 2004 року) серед жіночих пар і переможцем Ролан Гаррос 1996 року серед змішаних пар.

21 квітня 1997 року Анібаль Тарабіні загинув в автокатастрофі в місті Берасатегі під Буенос-Айресом^[3].

• Чемпіон Аргентини (2):

«Індепендьєнте»: 1967, 1970

• Анібаль Тарабіні на сайті ФІФА (англ.)

• Анібаль Тарабіні на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Анібаль Тарабіні на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)