Анігіляція (шахова тема)

Те́ма анігіля́ції — тема в шаховій композиції. Суть теми — самознищення фігури шляхом жертви з метою звільнення лінії або поля після того, як жертовна фігура забереться фігурою супротивника, а потім ця фігура, що прийняла жертву, зробить наступний хід.

В деяких джерелах, при описі ідеї, припускають, що її відкрив американський шаховий композитор Сем Лойд (30.01.1841 — 10.04.1911).

Для досягнення мети, наприклад в задачі на прямий мат, білим необхідно звільнити поле або лінію, бо їм заважає біла фігура, яку білі змушують чорних взяти. В наступному ході чорна фігура, яка прийняла жертву робить хід, в результаті чого білі мають можливість руху по звільненій лінії чи на звільнене поле.

Ідея дістала назву — тема анігіляції або тема самознищення. В шаховій композиції є активна анігіляція і пасивна. Активна анігіляція є складовою теми Вайссауера

Якщо тематична фігура іде на поле, на якому жертвується, тоді в задачі виражено активну форму анігіляції.

К. Уорнер
Д. Елсон
Лондонський конкурс
1862

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

#4               (8+8)

FEN: 8/1b4K1/n7/6k1/3P2Pb/r1P1Pp1P/p2N4/4Q3

1. d5! Bxd5 2. Qd1!   ~ 3. Sxf3 Bxf3 4. Qd8#^[1]

Для досягнення мети потрібно звільнити вертикаль «d» і білі спочатку віддають в жертву свого пішака «d4», а потім, щоб відвести чорного слона з цієї вертикалі, білі жертвують свого коня.

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

• Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 54—55. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)

• Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 8. (рос.)
• Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 18—19. — ISBN 5-271-11921-1 (Астрель). (рос.)