Апітоксинотерапія або лікування бджолиною отрутою (англ. bee venom therapy (BVT)[1]) — лікування апітоксином (бджолина отрута), ключовий метод апітерапії[2][1][3]. У своїй природній формі — бджоловжалення, також може застосовуватися парентерально (ін'єкціями, інгаляційно), нанесенням на шкіру (мазі, електрофорез) та ін.[4][3] При терапії бджолиною отрутою слід дотримуватися обережності, проводити її повинен фахівець[5]. У сучасній медицині нею лікують безліч захворювань[6]:655: перш за все це захворювання опорно-рухового апарату[7], нервової системи[7][8], а також пов'язані з імунною системою[5][9], та, останнім часом, навіть рак[1][9][10].
Клінічні випробування і ретельне тестування довели, що апітоксінотерапія є ефективним методом лікування[1][5].
У фармакопеях 12 європейських країн розчин бджолиної отрути визнаний як лікарський засіб[11]. Ін'єкції бджолиної отрути сертифіковані південнокорейською FDA як біотерапевтичних лікарський засіб[12].
В Україні діє Інструкція по лікуванню бджолиною отрутою, затверджена Проблемною комісією «Фармація» Міністерства охорони здоров'я та Академії медичних наук України в 2014 році[13].
Бджолину отруту з лікувальною метою людство використало з найдавніших часів, для лікування ревматизму і артриту її застосування простежується в Стародавніх Єгипті, Греції та Китаю. Перші відомі нам свідчення про лікування бджолиною отрутою зустрічаються вже у Гіппократа.
У другій половині XIX століття було покладено початок клінічному вивченню дії бджолиної отрути.
У 1957 році Міністерство охорони здоров'я СРСР санкціонувало використання бджолиної отрути для лікування відповідно до «Інструкції по застосуванню апітерапії (лікування бджолиною отрутою) шляхом бджоловжалення»[14] (авторства М. М. Артемова та Г. П. Зайцева[15])[16][11].
«Цілюща сила бджолиної отрути була заново відкрита в лабораторних умовах з використанням тваринних моделей і клітинних культур», — відзначається у 2017 році в «Clinical Reviews in Allergy & Immunology[de]»[17].
Яд пчелиный в фармации и медицине (теория, технология, медицинское применение): Монография / А. И. Тихонов, Л. И. Боднарчук, С. А. Тихонова, К. Содзавичный, А. Б. Юрьева и др.; Под ред. А. И. Тихонова. — Х.: Оригинал, 2010. — 280 с.
Фармакологічні властивості отрути бджолиної та її застосування в медицині. Апітерапія / Гарник Т. П., Козименко Т. М., Фролов В. М.[ru] [та інш.] — 28 с. (Затверджено МОН та МОЗ)[18]
↑ абвJeong Hwan Park et al. Risk associated with bee venom therapy: a systematic review and meta-analysis. PLoS ONE 2015; 10: e0126971. Повний текст на PMC: 4440710. {IM[en] (MEDLINE) & systematic review and meta-analysis}
↑Лудянский Э. А. Руководство по апитерапии (лечение пчелиным ядом, медом, прополисом, цветочной пыльцой и другими продуктами пчеловодства) для врачей, студентов медицинских вузов и пчеловодов. Вологда: ПФ «Полиграфист», 1994. — 462 с. ISBN 5-86402-015-X
