Артилерійський вогонь![]() Артилері́йський вого́нь — вплив на противника артилерійськими снарядами різного призначення з нанесенням йому втрат в живій силі, озброєнні і техніці, морального придушення, руйнування оборонних споруд, а також виконання спеціальних завдань — створення осередків пожеж, освітлення або задимлення місцевості, мінування місцевості, залистування агітаційними матеріалами тощо. Ведеться прямою наводкою, із закритих і напівзакритих вогневих позицій. Найбільша ефективність артилерійського вогню досягається його масуванням, раптовістю, своєчасністю, точністю. Велике значення мають маневр вогнем, гнучкість і стійкість управління ним. Артилерійський вогонь ведеться окремими гарматами, взводами, батареями або одночасно декількома артилерійськими підрозділами і частинами по одній або групі цілей, як спостережуваних, так і не спостережуваних з наземних спостережних пунктів. Артилерійський вогонь може вестися на знищення, руйнування, придушення або виснаження.
Для ураження застосовують різні види артилерійського вогню:
Залежно від темпу, розрізняють стрільбу одиночними пострілами, методичним вогнем, швидким вогнем (з максимальним темпом, але не в збиток точності наведення) і залпами. Вогонь на враження може вестися після попередньої пристрілки або без неї; на однією або декількома установках прицілу і кутоміра; батареями, дивізіонами внакладку або з розподілами по цілях. Для швидкого ураження цілей застосовуються вогневі нальоти. Артилерійський вогонь готується завчасно або в ході бою, у міру виявлення цілей і відкривається за викликом загальновійськових або артилерійських командирів. Див. такожДжерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia