Артюх Володимир Миколайович
Володимир Миколайович Артюх (8 травня 1958, Благовєщенськ, Амурська область, Російська РФСР) — український громадсько-політичний діяч, військовослужбовець, генерал-лейтенант ЗСУ у відставці. Кандидат військових наук (2010). Голова Сумської ОВА (12.04.2023 — 17.04.2025)[1][2]. ЖиттєписЗакінчив у 1979 році Харківське вище військове авіаційне командне училище зв'язку за спеціальністю — командна радіозв'язку), а в 1988 році — Військово-повітряну академію ім. Гагаріна за спеціальністю — командно-штабна оперативно-тактична ВПС) та в 2005 році Національну академію оборони України (ОС Магістр) за спеціальністю — управління діями з'єднань та об'єднань Збройних сил)[3]. Проходив військову службу на командних та штабних посадах у Північній групі військ командиром радіорелейного взводу — начальником радіорелейної станції, командиром радіорелейно-кабельної роти, заступником командира окремого радіотехнічного батальйону. Потім обіймав посади у військах Далекосхідного округу (командира окремого батальйону зв'язку, начальника зв'язку та радіотехнічного забезпечення винищувальної авіаційної дивізії). Згодом проходив службу в командуванні Військово-повітряних сил ЗСУ на посадах: старшого офіцера групи технічного забезпечення, начальника групи бойової підготовки, начальника оперативного відділу, заступника начальника організаційно-мобілізаційного управління штабу, начальника організаційно-мобілізаційного управління — заступника начальника штабу[4]. Працював начальником Подільської філії державного підприємства «Український державний центр радіочастот», радником голови Вінницької ОВА, з 2009 року — проходив військову службу на посаді заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України[5]. З 12 квітня 2023 був головою Сумської ОВА[6]. 17 квітня 2025 року президент Зеленський звільнив Артюха з цієї посади[7][8] після масованого обстрілу Сум з боку ЗС РФ, його наступником став Олег Григоров[9]. Політика2020 року балотувався до Вінницької міської ради від Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, але обраний не був[6]. Наукова діяльністьУ 2010 році захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата військових наук (науковий напрямок — розбудова Збройних сил), а вже за рік було присуджено вчене звання — старший науковий співробітник[4]. Нагороди
Військові звання
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia