Архітектура колоніального відродження

Колоніальне відродження (англ. Colonial Revival) — архітектурний стиль, що прагне відродити елементи американської колоніальної архітектури.

Початок стилю Колоніальне відродження часто пов'язують з Філадельфійською Всесвітньою виставкою 1876 року, яка пробудила в американців інтерес до архітектурних традицій їхнього колоніального минулого^[1]. Відносно невелика кількість будинків у стилі Колоніальне відродження була побудована приблизно в 1880—1910 роках, у період, коли в Сполучених Штатах домінувала архітектура стилю королеви Анни^[1]. З 1910 по 1930 роки рух Колоніального відродження досяг свого апогею, близько 40 % будинків у США було побудовано в цьому стилі^[1]. У післявоєнний період (приблизно 1950-ті — початок 1960-х років) будинки в стилі Колоніальне відродження продовжували будуватися, але в спрощеній формі. У наш час багато будинків у стилі Нова традиція (англ. New Traditional) черпають натхнення з Колоніального відродження.

Хоча стиль Колоніальне відродження пов'язаний з архітектурним рухом, термін також належить до рухів історичного збереження, ландшафтної архітектури та дизайну садів, а також декоративно-прикладного мистецтва, які наслідують або черпають натхнення з колоніальних форм^[2].

Характеристики

Хоча домінантними впливами в стилі Колоніальне відродження є георгіанська та федеральна архітектура, будинки в цьому стилі також меншою мірою черпають натхнення з голландського колоніального стилю та постсередньовічних англійських стилів^[1]. Будинки Колоніального відродження часто є еклектичними за стилем, поєднуючи аспекти кількох попередніх стилів^[3].

Оскільки архітектура Колоніального відродження запозичує структурні та декоративні елементи з інших стилів, не існує єдиної комбінації елементів, яка б визначала стиль. Однак деякі загальні характеристики будівель Колоніального відродження включають^[4]^[3]:

Двосхилі, вальмові або мансардні дахи
Розривні фронтони
Симетричні фасади
Вікна з подвійними рамами та віконниці
Віялові вікна та бокові вікна

У книзі «Американська архітектура: ілюстрована книга» (англ. American Architecture: An Illustrated Book) Сиріла М. Гарріса зазначається, що «будинки Колоніального відродження зазвичай є результатом досить вільної інтерпретації їхніх прототипів; вони, як правило, більші, можуть значно відрізнятися від будинків, які вони прагнуть наслідувати, і часто перебільшують архітектурні деталі»^[5].

Галерея

Див. також

Подальше читання

Алан Аксельрод (ред.), «Колоніальне відродження в Америці» (англ. The Colonial Revival in America). Нью-Йорк: W.W. Norton, 1985.
Вільям Батлер, «Інше місто на пагорбі: Лічфілд, Коннектикут, і Колоніальне відродження» (англ. Another City Upon a Hill: Litchfield, Connecticut, and the Colonial Revival)
Карал Енн Марлінг, «Джордж Вашингтон тут спав: Колоніальні відродження та американська культура, 1876—1986» (англ. George Washington Slept Here: Colonial Revivals and American Culture, 1876–1986), 1988.
Річард Гай Вілсон і Ноа Шелдон, «Будинок Колоніального відродження» (англ. The Colonial Revival House), 2004.
Річард Гай Вілсон, Шон Ейрінг і Кенні Маротта, «Відтворення американського минулого: есе про Колоніальне відродження» (англ. Re-creating the American Past: Essays on the Colonial Revival), 2006.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г McAlester, Virginia Savage (10 листопада 2015). A Field Guide to American Houses the Definitive Guide to Identifying and Understanding America's Domestic Architecture (англ.) (вид. Revised). New York: Knopf. с. 3, 68, 414. ISBN 9780375710827.
↑ Brinkley, M. Kent, ред. (1996). The gardens of colonial Williamsburg. Williamsburg, Va: Colonial Williamsburg Foundation. с. 3. ISBN 978-0-87935-158-8.
↑ ^а ^б Architectural Style Guide. Historic New England. Процитовано 5 лютого 2024.
↑ Schagrin, Danielle Lehr. Colonial Revival. Encyclopedia of Greater Philadelphia (амер.). Процитовано 5 лютого 2024.
↑ Harris, Cyril M., ред. (1998). American architecture, an illustrated encyclopedia. New York: W. W. Norton & comp. ISBN 978-0-393-73029-6.