Астрильдик чорнохвостий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Астрильдові (Estrildidae)
Рід:	Астрильдик (Nesocharis)
Вид:	Астрильдик чорнохвостий

Біноміальна назва

Nesocharis ansorgei
(Hartert, 1899)

Посилання

Вікісховище:	Nesocharis ansorgei
Віківиди:	Nesocharis ansorgei
ITIS:	561594
МСОП:	22719318
NCBI:	2715619

Астри́льдик чорнохвостий^[2] (Nesocharis ansorgei) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)^[3]. Мешкає в регіоні Африканських Великих озер.

Опис

Довжина птаха становить 10 см. Будова тіла кремезна, крила округлі, хвіст короткий, квадратної форми, дзьоб міцний, конічної форми. У самців голова і горло чорні, відділені вузькою білою смугою від сизої шиї і темно-оранжево-жовтих грудей, на грудях ця смуга більш широка. Спина, надхвістя і верхні покривні пера крил оливково-зелені, крила дещо більш зелені, хвіст чорний. Нижня частина тіла сиза. Дзьоб чорний, біля основи блакитнуватий. У самиць груди сизі.

Поширення і екологія

Чорнохвості астрильдики мешкають в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді і Танзанії. Вони живуть на відкритих болотах, в заростях на берегах річок і озер та в галерейних лісах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, на висоті від 100 до 2100 м над рівнем моря. Живляться переважно дрібним насінням. Вони використовують покинуті гнізда інших птахів, зокрема заїрських і чорногорлих ткачиків. В кладці 2-3 білих яйця. Насиджують і самиці, і самці.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Nesocharis ansorgei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 вересня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 вересня 2022.

Джерела

C. Hilary Fry, Stuart Keith (Hrsg.): The Birds of Africa. Band VII. Christopher Helm, London 2004, ISBN 0-7136-6531-9.
Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann, Claudia Mettke-Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.