Астрильд-мурахоїд рудогрудий

?

Самець рудогрудого астрильда-мурахоїда (ліс Бвінді, Уганда)

Самиця рудогрудого астрильда-мурахоїда (ліс Бвінді, Уганда)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)^[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Астрильдові (Estrildidae)
Рід:	Астрильд-мурахоїд (Parmoptila)
Вид:	Астрильд-мурахоїд рудогрудий

Біноміальна назва

Parmoptila jamesoni
(Shelley, 1890)

Синоніми

Parmoptila rubrifrons jamesoni
Pholidornis jamesoni

Посилання

Вікісховище:	Parmoptila jamesoni
Віківиди:	Parmoptila jamesoni
ITIS:	916644
МСОП:	22734135
NCBI:	208082

Астри́льд-мурахоїд рудогрудий^[2] (Parmoptila jamesoni) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)^[3]. Мешкає в Центральній Африці. Раніше вважався підвидом червонолобого астрильда-мурахоїда, однак у 2003 році був визнаний окремим видом^[4].

Опис

Самець рудогрудого астрильда-мурахоїда (зверху) і синьоплечий золотокіс (знизу)

Довжина птаха становить 11-12 см, вага 9,5 г. У самців лоб червоний, щоки, горло і решта нижньої частини тіла рудувато-коричневі, верхня частина голови і решта верхньої частини тіла оливково-коричневі, надхвістя і хвіст більш темні. Від дзьоба до очей ідуть тонкі темно-коричневі смуги. У самиць червона пляма на лобі відсутня, передня частина голови у них повністю рудувато-коричнева. Нижня частина тіла сірувато-коричнева, пера на ній мають темні краї, що формують характерний лускоподібний або смугастий візерунок. Очі червонувато-карі, дзьоб чорнуватий, лапи тілесного кольору.

Поширення і екологія

Рудогруді астрильди-мурахоїди мешкають на півночі Демократичної Республіки Конго, в горах Альбертінського рифту на заході Уганди і в лісі Мінзіро на північному заході Танзанії. Вони живуть в підіску вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів, часто поблизу водойм. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками. Живляться переважно мурахами, яких шукають на деревах, серед гілок, листя і кори. Гніздо кулеподібне, велике (діаметром до 30 см), розміщується на гілках невисоких дерев. В кладці 3-4 білих яйця.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Parmoptila jamesoni: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 жовтня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.
↑ M.W. Woodcock. Systematics and confusion in the genus Parmoptila. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 123 (4), ss. 274-277, 2003.

Джерела

Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.