Афінський національний університет імені Каподистрії (грец.Εθνικό και Καποδιστριακό Πανεπιστήμιο Αθηνών), часто назву скорочують до Афінський університет — найдавніший серед сучасних університетів Греції, заснований 1837 року. Нині є другим за величиною вищим навчальним закладом країни після Університету Арістотеля в Салоніках
Історія
Афінський університет був заснований 3 травня 1837 року та розміщений у садибі архітектора Стаматіоса Клеантіса (садиба знана як Будинок Клеантіса, нині розміщує Музей історії Афінського університету). Став першим університетом не тільки у Греції, а й на Балканах та східносередземноморському регіоні й мав 4 факультети: теології, права, медицини та мистецтв (який включав прикладні науки та математику). Для 120 студентів викладали 33 професори.
Перш ніж університет здобув свою сучасну назву на честь першого президента Греції Іоанна Каподістрії, він був знаний як університет Оттона — за ім'ям першого короля Оттона Баварського. У листопаді 1841 року заняття перенесли до нового, щойно побудованого корпусу. Проєкт споруди виконав данський архітектор Теофіл ван Гансен — знаний також як автор Афінської трилогії, до якої крім університету входять Національна бібліотека Греції та Національна академія.
Афінський національний університет
Одна з основних змін у структурі університету відбулась 1904 року, коли факультет мистецтв був поділений на два факультети: власне мистецтв та наук. Останній включав кафедри математики та фізики, а також школу фармації. 1919 року засновано кафедру хімії, а школа фармації була перейменована на кафедру фармації.
У період між 1895 та 1911 рр. університет щороку приймав в середньому тисячу студентів. Після закінчення Першої світової війни кількість нових студентів вперше сягнула 2 тисяч. Відтак з'явилась необхідність ввести вступні іспити, починаючи з 1927/1928 навчального року іспити ввели на всіх факультетах. З 1954 року на прохання університету кількість студентів визначалась квотами Міністерства освіти та релігії Греції.
