Близько 500 р. тут знаходилася буддійська держава Ачех, що вела торгівлю з арабами, індійцями, китайськими торговцями та паломниками. В XIII ст. Ачех став опорним пунктом мусульман на індонезійському архіпелазі. Пізніше ця область відвідували англійські та голландські дослідники. Найбільшого багатства мусульманське королівство досягло за султана Іскадара Муда (1607—1636). В цей період тут відбувалися сутички з португальцями в Малаккській протоці. В 1614 р. ачинці розгромили португальський флот поблизу Бінтану. Голландці (1599) та англійці (1602) безуспішно пробували колонізувати цей район. Після короткого союзу (1641) із голландцями, Ачехський султанат почав втрачати свій вплив.
Після Наполеонівських війн, коли Ост-Індія була віддана Нідерландам, а територія Ачеху Британії, британці у 1824 р. підписали угоду про взаємний ненапад з голландцями. Але ця угода була порушена в 1873 р., у відповідь на що голландці спробували завоювати Ачех. Війна між Ачехським султанатом та Нідерландами тривала 25 років (див. Ачехська війна). Зрештою, Туанку Данель Суа, ачеський султан капітулював у 1903 р. і був засланий в 1905 р. Хоча, до кінця голландського колоніального правління тут ніколи не було спокійно.
Ачех став автономною провінцією у 1949 р., а в 1950 р. був сполучений з провінцією Північна Суматра. Під правлінням Індонезійської Республіки ачехи продовжували бути неспокійними та почали відкрите повстання в 1953 р. за надання Ачеху рівності з іншими провінціями, але нічого не досягли. Повстання спалахнуло знову у 1970 р. під керівництвом Ачехського Руху Слободи. Це дало початок збройним конфліктам з 1990 р. Індонезійська влада погодилася з утворенням автономії тільки у 2002 р.
В грудні 2004 р. сильний землетрус в Індійському океані з епіцентром на північний захід від Суматри спричинив велике цунамі, що спустошило значну частину західного узбережжя Ачеху та призвело до десятків тисяч людських жертв.
АчехНеофіційний прапор Ачеху
Ачех як провінція була утворена 7 грудня 1956 року[4], перш ніж була змінена на Спеціальний регіон Ачех (1959—2001), Нанггроє Ачех-Даруссалам (2001—2009), і стара назва Ачех була повернута в 2009 році[5].
Географія
Ачех в основному гористий регіон, найвищими вершинами є Льосер (3145 м), Абонгабонг (2985 м) та Лембу (2983 м). За винятком області на крайній півночі, тут є широкі берегові рівнини, а річки дуже короткі та непридатні для судноплавства. Південно-західне узбережжя вкрите болотами. Внутрішні вулканічні гори покриті тропічними лісами, які складаються з безстеблових пальм, дубів, хвойних дерев та лаврів. Мохи і трав'янисті рослини вкривають землю та нижню частину дерев.
Банда-Ачех, столиця й найбільше місто провінції, розташоване за 5 км від моря.
Район має кілька заповідників, включаючи Національний Парк Ґунунґ-Льосер.
Адміністративний поділ
Мапа провінції Ачех
До складу провінції входять 18 округів та 5 муніципалітетів (міст):
Більшість населення провінції становлять ачинці (аче, ачехи); інші корінні народи: гайо, аласи та близькі до них синкіли, сималурці (симьолуе), анеук-джамі (етнографічна група мінангкабау), малайці-таміанги.
У 2010 році етнічний склад населення Ачеху був таким[2]:
В Ачесі видобувають боксити та кам'яне вугілля, на східному узбережжі є декілька нафтових свердловин та більш важливі родовища природного газу. Промисловість і місцеві майстри виробляють текстильні товари, металопродукцію, золоті дорогоцінності, різьбленні речі та гравійовані металеві вироби.
¹ Колишні члени ОНН, які вийшли зі складу організації після того як були прийняті до ООН. ² Включно з країнами та народами, чиє членство було призупинене.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
