Занзібар (автономія)
 Занзіба́р (суах. Jamhuri ya Watu wa Zanzibar — дослівно: Народна Республіка Занзібар) — напівавтономія у складі Об'єднаної Республіки Танзанія, створеної шляхом об'єднання колишніх колоній «Танганьїка» і «Занзібар». Включає два основні острови — Унгуджа та Пемба. Адміністративний центр — місто Занзібар (257 тисяч жителів (2003)). ІсторіяУ Середньовіччі на Занзібарі була поширена торгівля невільниками зі Східної Африки. З часом работоргівля зосередилася у руках арабських торговців з Оману, що склали ядро місцевої аристократії. У XVI столітті Занзібар разом із Момбасою входить до складу колоніальних володінь Португалії. У середині XVII століття оманські араби оговталися від удару, завданого появою європейських колонізаторів, і стали витісняти їх із західної частини Індійського океану. На Занзібарі влада султану довгий час залишалася номінальною. До 1853 року наймогутніший з оманських султанів Саїд ібн Султан встановив контроль над значними ділянками африканського узбережжя і переніс свою столицю з Маскату на Занзібар. Острів переживав новий підйом, пов'язаний зі збільшеним попитом на слонову кістку і рабів — товари, які поставлялися на місцеві ринки з Африки. При султані на Занзібарі велося широке будівництво; архітектурні пам'ятники острова внесені ЮНЕСКО до Списку всесвітньої спадщини. У 1861 році Занзібарський султанат відокремився від оманського, а у 1890 році він став британським протекторатом. 10 грудня 1963 року британський уряд передав Занзібар арабському султанові і Занзібар було проголошено незалежною державою. Після відходу британців на острові 12 січня 1964 року почалося повстання: чорне населення не захотіло бути під владою арабів і скинуло їх. Занзібарська революція супроводжувалася масовими вбивствами арабів, індійців і європейців. Відзначалися випадки канібалізму. Біле населення, що лишилися в живих змушене було рятуватися втечею. Статус26 квітня 1964 року влада Занзібару і Танганьїки підписали угоду про створення єдиної держави — Об'єднаної Республіки Танганьїки і Занзібару. 29 жовтня 1964 року назва офіційно скоротили до «Об'єднана Республіка Танзанія». Глава Занзібару — Ахмад Абейд Карум — отримав статус президента Занзібару, будучи одночасно віце-президентом Танзанії. У його веденні залишалися внутрішні справи архіпелагу, у той час як зовнішня політика перейшла у відання Танзанії. З 2005 року Занзібар має власний прапор і парламент. Зберігся і статус президента Занзібару. Президент Занзібару є головою Революційного уряду Занзібару[en], який є напівавтономним урядом у Танзанії. Президент Занзібару є також головою Революційної ради, члени якого призначаються президентом, і деякі з яких повинні бути обрані з Палати представників Занзібару[2]. Президент обирається на 5 років і може бути переобраний тільки один раз[3]. Палата представників Занзібару[en] є законодавчим органом напівавтономних островів Занзібар. Утворена після виборів, що відбулися 30 жовтня 2005 року, і має у цілому 81 член, з яких 50 обираються прямим голосуванням в одномандатних округах з використанням простої більшості, 10 додаткових членів призначаються Президентом Занзібару, 5 місць зарезервовані для призначених урядом регіональних (обласних) уповноважених, 15 місць зарезервовано для жінок і заповнюються на партійній основі та 1 місце зарезервовано для Генерального прокурора Занзібару[4]. Революційна Рада Занзібару[en] поряд з Палатою представників складають напівавтономний Революційний уряд Занзібару[en]. Головна роль Ради полягає у наданні консультативної допомоги Президенту Занзібару, який є і головою уряду[5]. Революційна Рада складається з таких членів[5]:
МовиСуахіліЖителі Занзібара говорять в основному на суахілі (кісуахілі) — найбільшій мові групи банту і державній мові Танзанії. Примітно, що саме кіунгуджа (kiunguja), варіант суахілі, на якому говорять на Занзібарі, є літературною нормою не тільки для жителів Танзанії, але і для всіх суахілімовних країн. Хоча низка джерел стверджує, що занзібарці також вільно розмовляють рядом інших мов, включно з арабською, французькою та італійською, сьогодні це не зовсім так. АрабськаНа сьогоднішній день на Занзібарі вживають три різновиди арабської мови: літературна арабська, оманська арабська та хадрамуатський діалект арабської (пов'язаний з регіоном Хадрамаут у Південному Йемені). Незважаючи на відносну близькість оманського та хадрамійського арабського, носії цих діалектів не створили жодного уніфікованого варіанту, який би поєднував характерні риси обох. У той час як хадрамійський варіант майже зник (на ньому говорять не більше двох десятків людей), арабська Амана вважається більш уживаною, хоча і на ній говорить дуже обмежена кількість людей. Поряд з цим, літературна арабська зберігає за собою престижну, статусну роль. В цілому ж, арабська мова яка протягом століть грав роль однієї з ключових мов на Занзібарі, тепер практично повністю витіснена суахілі, основне щоденне спілкування відбувається саме на ньому. Адміністративний поділ Занзібар у складі Об'єднаної Республіки Танзанія є напівавтономію, що включає п'ять регіонів Танзанії:
У свою чергу, кожен регіон має по 2 округи. Тобто, всього 10 округів[1]:
Галерея
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
.Svg){kind=link}