Б'єловарсько-Крижевецька жупанія
Б'єловарсько-Крижевецька жупанія (хорв. Bjelovarsko-križevačka županija, угор. Belovár-Kőrös vármegye) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, центром якої був Б'єловар. ПоложенняЖупанія межувала з угорським комітатом Шомодь і хорватсько-славонськими Загребською, Вараждинською, Вировитицькою і Пожезькою жупаніями. Її північно-східну межу утворювала річка Драва.[1] ІсторіяТериторія Б'єловарсько-Крижевецької жупанії належала до Хорватського королівства, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів. У часи Військового порубіжжя територія жупанії лежала в межах Вараждинського генеральства. 1 серпня 1871 особистий посланник цісаря Франца Йосифа австрійський генерал Росенцвайг передав тодішнє військове управління у місті Б'єловар країнському полковнику-управителю Івану Трнському. Цим актом ті землі стали невід'ємною частиною тієї території Хорватії, що перебувала під цивільним управлінням. Тоді ж народилася нова хорватська жупанія — Б'єловарська жупанія. Івана Трнського призначили тимчасовим адміністратором новоствореної жупанії, і цю посаду він обіймав до свого від'їзду в Загреб у 1872 році. За врядування першого жупана графа Роберта Оршича-Славетичкого жупанія отримала 1872 року свій перший герб.[2] На підставі Закону про влаштування управління та устрій жупаній 1886 року сталося злиття Б'єловарської жупанії з Крижевецькою (лат. Comitatus Crisiensis), яка достеменно існувала вже в XV столітті. Так виникла Б'єловарсько-Крижевецька жупанія, до якої ввійшли такі райони: Б'єловар, Джурджеваць, Гарешниця, Грубишно-Полє, Копривниця, Кутина, Крижевці, Криж.[3] 1918 року, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилась у Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, згідно з Тріанонським договором, увійшла до Королівства СХС,[4] де її більша частина в 1924 році потрапила до складу новоствореної Осієцької області, а менша — Загребської області.[5] Населення1900 року жупанія налічувала 303 620 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:[6]
Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:[7]
1910 року жупанія налічувала 332 592 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:[6]
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:[7]
Адміністративний поділЖупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ:
Див. такожПримітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
