Багринівка
Багрині́вка (Bahrineşti, Băhrineşti – рум)[1]— село в Україні, у Кам'янецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області. Найдавніші згадкиЗа переказами, під час одного з походів угорського короля Людовіка Анжуйського проти татар, волохи з Мармарощини під проводом свого воєводи Драгоша, які воювали разом з угорцями, отримали від короля навколишні землі і заснували тут село. Перша згадка про село датована 31 серпнем 1458 року. Господар Молдови Штефан Великий своїм указом звільнив слободзею Бохрінешті монастиря Молдовіца від ряду повинностей.[1] 17 серпня 1586 року частину села передають у володіння монастиря Слатина. У грамоті від 1458 року назва населеного пункту вжита у формі «Борхінещі», а в документі від 1586 року – «Бурхінещі» (у румунському перекладі - «Borhinești» і «Burhinești»). Румунський філолог та історик Іоан Богдан, а відтак славіст Міхай Костакеску ідентифікували ці населені пункти з селом «Бахринещі». Втім видавець шеститомного збірника давніх актів з історії населених пунктів Буковини Теодор Балан дійшов висновку, що таке ототожнення є помилковим[2]. Теодор Балан вважав, що «Борхінещі» чи «Бурхінещі» зникли з мапи Буковини. Проте у давніх документах залишилося чимало маркерів, які дозволяють локалізувати історичний населений пункт по сусідству з селом «Михаєщі на Бредецелі», що розміщувалося «повище Борхинещі» (Borchyneszczy) (1465)[3]. Михаєщі зберегли свою назву як «Міхеєшті» (Mihäestii). Це село неподалік впадіння потоку Бредецел у річку Шомуз, що на північному заході від міста Фелтічені (Сучавського повіту Румунії). Підтвердженням цієї локалізації служать також додаткові орієнтири, що зафіксовані в актах XV-XVI ст., а саме Велика Сучавська дорога, Красний потік та ін. Власне нинішнє поселення Багринівка (староукраїнською мовою «Бахринещи», румунською «Bahrineștii) вперше згадується в документах наприкінці XVI століття. 24 лютого 1594 року Кирстя, син Талашмана, продав «ватагу от Бахринещ» пану Костину за 120 золотих свою спадщину - восьму частину від села Бахринещ, що у волості Сучавській.[4]. НазваЗгідно з версією Даніеля Веренки, назва може походити від арабських слів «bahr, bahar» = «озеро, річка». Юрій Карпенко пов’язував етимологію назви з іменем «Багрин». Натомість місцеве населення на межі ХІХ-ХХ століть вважало, що назва бере початок від слова «багна» – «рухливе болото», оскільки тут колись було багато заболочених місць[5]. У цьому контексті прослідковується зв'язок назви «Багринівка» (Багринещі) з українським словом «багрина», що вживається на означення «болото, місце, що багате на джерела»[6]. Історичний розвитокУ XVII частинами села володіють Панул Ораш Пиркалаб та Ватаман з Сучави, Ораш Талашман, житничар Ніколаі та Великий пітар Думітрашко та ін. 31 травня 1695 року Анастасія, донька пані Дафіни, онучка Іонашка Жора дарує монастирю Четацуя половину села Бахрінешті. У XVIII ст. село належить монастирям Путна та Четацуя та Строічам. За даними Рум’янцевського опису (1772-1773 рр.), у Бахрінешті, округ Берегомет, було 20 будинків, два священики, три бідні жінки, три слуги Лупула Строіча і 12 данників . З 1774 по 1918 рік - у складі Австро-Угорщини. За даними перепису, у 1890 році в селі жили 1100 жителів, головою села був Йоан Тофан, священиком Штефан Селецький, учителем Олександр Дунік, кантором церкви Ізмаїл Сіретян. З 1918 по 1940 і у 1941 - 1944 роках - у складі Румунії, з 1944 по 1991 - у складі УРСР. Село пережило колективізацію та Голодомор 1946-1947 років. У післявоєнний час в селі діяв колгосп-мільйонер «Шлях до комунізму». На території села знаходяться будівля школи 1884 року, церква 1883 року, дім пароха 1903 року[7] Наш часВ селі працює дитячий садок, є відділення Нової та Укрпошти У лютому 2023 року під час російсько-української війни загинув уродженець села Багринівка Василь Катан, який добровольцем пішов на фронт.[8] Церква Прсв. Трійці, 1883У 1803 році у селі була вже церква, яка згоріла 21 грудня 1857 року. 16 червня 1883 року була освячена нова церква. Примітки
ПосиланняПогода в селі Багринівка [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
