Баденська школа

Ба́денська шко́ла або Фрайбурзька школа — це відгалуження філософського руху неокантіанства, яке викладалося приблизно у 1890—1930 роках, переважно в університетах Гейдельберга, Фрайбург-ім-Брайсгау та Страсбурга

Головні представники: Генріх Рікерт і Вільгельм Віндельбанд.

Розглядаючи суспільні явища з позицій суб'єктивного ідеалізму, представники Баденської школи доводили відсутність закономірностей у розвитку суспільства і неможливість передбачити хід історичних подій. Вони вважали науки про природу, узагальнюючими й законовстановлюючими, а науки про суспільство, як такі, що вивчають лише індивідуальні факти, не можуть мати загальних законів і лише описують ці факти.

Концепції Баденської школи використовуються опонентами марксизму для заперечення марксистської догми про необхідності переходу від капіталізму до соціалізму.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• БАДЕНСЬКА ШКОЛА [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.