Базиліка Костянтина

Базиліка Костянтина
Країна	Німеччина[1]
Адміністративна одиниця	Трір[1]
Дієцезія	Evangelical Church in the Rhinelandd
Архітектурний стиль	ранньохристиянська архітектураd
Статус спадщини	пам'ятка культури[d] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента	d
Офіційний сайт
Базиліка Костянтина у Вікісховищі

49°45′12″ пн. ш. 6°38′36″ сх. д. / 49.753333333333° пн. ш. 6.6433333333333° сх. д. / 49.753333333333; 6.6433333333333

Базиліка Костянтина (нім. Konstantinbasilika, лат. Aula Palatina) або Євангельська церква Спасителя (нім. Evangelische Kirche zum Erlöser) — римська базиліка в Трірі, збудована імператором Костянтином (306—337 рр. н. е.) на початку IV століття.

Нині вона використовується під назвою «Церква Спасителя» і належить громаді Євангелічної церкви Рейнської області. Базиліка містить найпросторіший зал з-поміж збережених із часів античності та входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зал завдовжки 67 м, завширшки 26,05 м^[2] та заввишки 33 м. Базиліка є частиною об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО «Давньоримські пам'ятки, кафедральний собор Св. Петра і церква Богоматері в Трірі».

Аулу Палатіну побудовано близько 310 р. н.е. як частину палацового комплексу. Спочатку вона була не окремо поставленим будинком, а мала й інші дрібніші будівлі (такі як аванзал, вестибюль і деякі господарські споруди), закріплені за нею. Аула була оснащена системою опалення підлоги і стін (гіпокауст).

За Середньовіччя вона використовувалася як резиденція Трірських єпископів католицької церкви. Для цього абсиду було перероблено на житлове приміщення, а до верхньої частини його стін було додано пінаклі. У XVII столітті архієпископ Лотар фон Меттерніх просто біля аули збудував свій палац, а після включення її до свого палацу було зроблено деяке суттєве переобладнання при Карлі Каспарі фон дер Лейєні. Пізніше в XIX столітті король Пруссії Фрідріх-Вільгельм IV замовив відновлення будівлі в її початковому римському стані, що було зроблено під керівництвом військового архітектора Карла Шніцлера. У 1856 році Базиліка Костянтина стала протестантською церквою. У 1944 році будівля згоріла через бомбові нальоти союзних військ під час Другої світової війни. Коли після війни її було відбудовано, історичні внутрішні оздоби з XIX століття реконструйовано не було, так що цегляні стіни видно зсередини також.

• Ulrich, Roger B. (2007), Roman Woodworking, Yale University Press, ISBN 0-300-10341-7
• William E. Gwatkin, Jr.: Roman Trier, in The Classical Journal Vol. 29, No. 1 (October 1933), 3–12 (online reproduction of the original article amended by photographs)
• Helen Gardner, Fred S. Kleiner, Christin J. Mamiya: Gardner's Art Through the Ages. Cengage Learning, 13th edition 2008, ISBN 978-0-495-57355-5, p. 205 (online copy, с. 205, на «Google Books»)
• Gerardo Brown-Manrique: Konstantinplatz in Trier. Between Memory and Place. In: Places. Forum of design for the public realm. Vol. 3 (1986), No. 1, pages 31–42 (Digitalisat [Архівовано 13 жовтня 2009 у Wayback Machine.])
• Eberhard Zahn: Die Basilika in Trier. Rheinisches Landesmuseum, Trier 1991, ISBN 3-923319-18-5 (German)
• Kurt Weitzmann, ed., Age of spirituality: late antique and early Christian art, third to seventh century [Архівовано 26 квітня 2015 у Wayback Machine.], no. 102, 1979, Metropolitan Museum of Art, New York, ISBN 9780870991790; full text available online from The Metropolitan Museum of Art Libraries

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка Костянтина
• www.konstantin-basilika.de — офіційний сайт «Базиліка Костянтина». (нім.)
• History and visiting information [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Panorama View of the Basilica of Constantine [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Site of the Constantine Basilica in Google Maps [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.]