Баламутовський Сергій Анатолійович

Сергій Баламутовський
Сергій Анатолійович Баламутовський
Загальна інформація
Народження12 листопада 1979(1979-11-12)
Чернівці, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть20 квітня 2022(2022-04-20) (42 роки)
Маріуполь, Донецька область, Україна
(Кульове поранення легень)
Національністьукраїнець
Alma MaterКиївський військовий ліцей імені Івана Богуна
ПсевдоСкальд (поетичний), Шпрот (військовий)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування

Сергі́й Анато́лійович Баламутовський[1] (позивні — Скальд (поетичний), Шпрот (військовий); 12 листопада 1979, м. Чернівці — 21 квітня 2022[2], м. Маріуполь, Донецька область) — український поет, громадський активіст, «кіборг», військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Почесний громадянин Буковини (2022, посмертно)[3].

Життєпис

Сергій Баламутовський народився 1979 року в Чернівцях. Закінчив школу №22 в місті Чернівці.

Писав і друкувався з 2010 року. Автор збірки «Навиліт. Рими калібру 5,45» (2018) та «Інший» (2021), співавтор збірки націоналістичної поезії «Голос крові» (2013).

Учасник Революції гідності, який пішов добровольцем на фронт в 2014 році. Був у групі розвідників ДУК «Правий сектор». Учасник боїв за Донецький аеропорт та село Піски. На війні дістав дві контузії. Після активної фази війни став командиром 16-ї резервної сотні у ДУК ПС.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну пішов на війну, 27 лютого виїхав до Києва, долучився до окремого підрозділу «Азова». 28 березня десантований у місто Маріуполь. Один із оборонців «Азовсталі» в Маріуполі. Зазнав контузії в перші години перебування в Маріуполі. Пробув у госпіталі один день і повернувся до оборони[4].

Загинув 21 квітня 2022 року від наскрізного кульового поранення легень у вуличних боях. Медик не встиг надати йому допомогу.

Залишилися діти. Кремований у Київському крематорії. Похований 21 липня 2023 року в Чернівцях[4].

Нагороди

Вшанування пам'яті

Вулиця Комарова перейменована на вулицю Сергія Скальда в м. Чернівці [6]

Примітки

  1. Зустріч вихованців ЗДО № 43 з учасниками бойових дій // Управління освіти Чернівецької міської ради.
  2. На Азовсталі загинув поет та військовий із Чернівців Сергій Скальд. Шпальта. Процитовано 23 червня 2022.
  3. Воїн та поет із Буковини загинув, обороняючи Азовсталь від російських окупантів. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 лютого 2025.
  4. а б Олійник, Маргарита; Мороз, Марія (21 липня 2023). "Хотів, якщо загинути, то в бою". Прощання з оборонцем "Азовсталі" Скальдом. Суспільне Чернівці. Архів оригіналу за 28 липня 2023. Процитовано 2 лютого 2025.
  5. Звання Почесний громадянин Буковини присвоїли двом військовим // Чернівецька обласна рада. — 2022. — 29 вересня.
  6. Вулицю Комарова у Чернівцях перейменували на честь захисника Сергія Скальда.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya