Бариліт

Бариліт
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)[d][1]
IMA-номер	IMA2014 s.p.
Абревіатура	By[2]
Хімічна формула	BaBe₂Si₂O₇
Nickel-Strunz 10	9.BB.15
Dana 8	55.1.1.1
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна
Просторова група	просторова група Pn2₁ad[3]
Твердість	бл. 7
Блиск	жирний, скляний
Густина	4,0—4,7
Інші характеристики
Названо на честь	важкийd (давньогрецька мова), камінь
Типова місцевість	Лонгбан[4]

Барилі́т (дав.-гр. βαρυζ — «важкий» і дав.-гр. λιτθοσ — «камінь») — мінерал, рідкісний діортосилікат барію та берилію (за іншими даними — алюмінію) острівної будови.

Відкритий В. Бломстрандом 1876 року.

Хімічна формула: 4[BaBe₂Si₂O₇] або BaAl₂[Si₂O₇].

Сингонія ромбічна.

Агрегати таблитчастих призматичних кристалів.

Густина 4,0—4,7.

Твердість близько 7.

Блиск жирний, скляний. Безбарвний, напівпрозорий.

Зустрічається в Логнбан (Швеція), Франклін (Нью-Джерсі, США), а також у Вишневих горах на Уралі разом з гедифаном, баритом, гранатом, кальцитом, вілемітом. Рідкісний.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бариліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Бариліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• http://www.mindat.org/min-545.html [Архівовано 26 вересня 2009 у Wayback Machine.]
• Webmin [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]