Баринова-Кулеба Віра Іванівна

Баринова-Кулеба Віра Іванівна
Баринова-Кулеба Віра Іванівна
Народження	1 грудня 1938 (86 років) ; Римарівка, Гадяцький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Харківський фаховий вищий художній коледж (1959) і Київський державний художній інститут (1965)
Вчитель	Константинопольський Адольф Маркович, Трохименко Карпо Дем'янович, Костецький Володимир Миколайович, Пузирков Віктор Григорович, Виродова-Готьє Валентина Гаврилівна, Будников Олександр Гаврилович, Подерв'янський Сергій Павлович, Сиротенко Олександр Іванович, Стороженко Микола Андрійович, Штільман Ілля Нісонович, Лідер Данило Данилович, Дерегус Михайло Гордійович, Григор'єв Сергій Олексійович і Луценко Анатолій Павлович
Діяльність	художниця, викладачка
Вчене звання	професор
Відомі учні	Білик Павло Вікторович і Гурін Володимир Васильович
Працівник	Київський державний художній інститут
Член	Спілка радянських художників України і Національна академія мистецтв України
Нагороди	;

Ві́ра Іва́нівна Ба́ринова-Куле́ба (нар. 1 грудня 1938, Римарівка) — українська живописиця, педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року^[1], член-кореспондент Національної академії мистецтв України з 2006 року^[2], дійсний член — з 2017 року. Мати графіка Олени Баринової.

Біографія

Народилася 1 грудня 1938 року на хуторі Мельникове-Кулебине (нині село Римарівка Миргородського району Полтавської області, Україна) в селянській сім'ї. Упродовж 1954—1959 років навчалася у Харківському художньому училищі у Адольфа Константинопольського, Анатолія Луценка; у 1959—1965 роках — у Київському художньому інституті у Карпа Трохименка, Володимира Костецького, Віктора Пузтркова, Валентини Виродової-Готьє, Олександра Будникова, Сергія Подерв'янського, Олександра Сиротенка, Миколи Стороженка, Іллі Штільмана, Данила Лідера. У 1965—1968 роках стажувалася у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві під керівництвом Сергія Григор'єва і Михайла Дерегуса та два місяці стажувалася у Німецькій Демократичній Республіці.

1968 року почала працювати у Київському художньому інституті: викладач, старший викладач, доцент, з 1995 року — професор живопису. Серед учнів: Ксенія Клименко, Вадим Кучер-Куцан, Дарія Одайник, Володимир Гурін, Всеволод Зяблов, Ольга Марищук-Кендел.

Творчість

Працює у галузі станкового живопису, створює жанрові полотна, портрети, пейзажі, натюрморти у реалістичному стилі. Серед робіт:

«Дівчата» (1965);
«У батьків» (1966);
«Сім'я» (1968);
«Мати» (1968);
«Вісті з села» (1968);
«Запрошення на весілля» (1968);
«1945 рік» (1969);
«Пісня» (1970);
«Батьки» (1970);
«Автопортрет з дітьми» (1973);
«На світанку» (1978);
«1941 (роки війни)» (1978—1980);
триптих «Перший радянський хліб» (1979);
«До мами на ферму» (1980);
«Леся Українка і Ольга Кобилянська» (1980);
триптих «В ім'я життя» (1982);
«Півники» (1984);
«Материнський сон» (1985);
триптих «Моя мама» (1985);
«Декрет про землю» (1986—1987);
«Урок миру» (1986);
серія «Давність і тепер» (1988—1998);
«Великдень» (1989);
«Білі гуси» (1989);
«Щасливої дороги» (1989);
«Моя мама і брат» (1989);
«Казка» (1990);
«Дівки прядуть» (1990);
«Перепілочка» (1990);
«Мати із сином» (1991);
«Портрет Михайла Драгоманова» (1991)
триптих «Козаки» (1992);
«Сінокос дядька Миколи» (1992);
«Батько і стебельце» (1992);
серія «По Полтавщині» (1993);
«Запрошуємо на весілля» (1994);
«Автопортрет» (1998);
«Благословення» (1998);
«Бабине літо» (1999);
«Сину, це твоя земля» (1999);
«Чорновіл» (2000);
«Синок мій» (2000);
«Батько» (2001);
«Благословення» (2001);
«Запрошення» (2001; 2019);
«Мої батьки» (2006);
«Радість у танцях» (2006);
«На Сорочинському ярмарку» (2007);
«Щаслива сім'я» (2007—2008);
«Мій батько в полі» (2010);
«Свято врожаю» (2011).

З 1965 року брала участь у всесоюзних та республіканських виставках; а також у виставці 17-ти українських художників у Лондоні, на аукціонах «Крістіз» та «Сотбі» (усі — 1989). Персональні виставки відбулися у селі Красній Луці у 1975 році, Гадячі на початку 1990-х років, Вашингтоні у 1995 році, Києві у 2000 році, Чикаго у 2001 році.

Картини художниці зберігаютьсяв Національному художньому музеї України, у приватних колекціях в Україні, Великобританії, Німеччині, США, Угорщині, Франції, Швейцарії.

Відзнаки

Нагороджена

орденом княгині Ольги III ступеня (2008)^[3];
срібною медаллю Національної академії мистецтв України (2008);
золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2018);
золотою медаллю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (2018).