Баротерапія
Баротерапія (від грец. βἀρος — «тиск» і «терапія») — метод лікування стиснутим повітрям (киснем, газовими сумішами) в барокамері[1][2]. За твердженням МОЗ, міжнародні експерти вважають, що баротерапія має доведену ефективність виключно під час лікування кесонної хвороби, проте немає переконливих доказів ефективності та безпеки під час лікування інших захворювань[3]. ІсторіяСпроби наситити організм киснем відомі здавна. З цією метою використовували кисневі подушки, створювали кисневі намети. У 17 сторіччі вдавалися до впливу на організм стисненим повітрям. Згодом створювали герметичні приміщення, в які подавали повітря під тиском. Перші лабораторії гіпербаричної оксигенації з’явилися наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років.[2] ОписПринцип дії баротерапії заснований на реакції барорецепторів на зміну атмосферного тиску. Наприклад, зниження тиску зовні спричинює приплив крові до шкіри й поверхневих тканин, поліпшення обмінних процесів у них. А під час підвищення тиску зовні відбувається витіснення з крові розчинених у ній газів, зокрема, токсичних для організму.[2] Примітки
Джерело
|
Portal di Ensiklopedia Dunia