Басанець Петро Олексійович

Петро Олексійович Басанець
Народження	23 квітня 1926(1926-04-23)  Бурімка, Ічнянський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Смерть	16 жовтня 2007(2007-10-16) (81 рік)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	портрет
Навчання	Одеське художнє училище Київський художній інститут
Вчитель	Іванов Михайло Інокентійович
Діяльність	художник
Відомі учні	Бессараба Леонід Павлович і Заславський Веніамін Фішельович
Член	Національна спілка художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Петро Олексійович Басане́ць (23 квітня 1926, Бурімка — 16 жовтня 2007, Київ) — український живописець, графік, педагог; професор з 1981 року; член Спілки художників України з 1961 року. Батько художників Юрія та Олександри Басанців.

Народився 23 квітня 1926 року в селі Бурімці (тепер Прилуцький район Чернігівської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні з 1944 року^[1].

1952 року з відзнакою^[2] закінчив Одеське художнє училище; 1958 року — Київський художній інститут (навчався у Віктора Пузиркова, Михайла Іванова, Карпа Трохименка, Володимира Костерицького). З 1961 року викладав у Київському художньому інституті.

Брав участь у всеукраїнських (з 1958 року), зарубіжник виставках (Німеччина, 1985). Персональні виставки відбулися в Ічні (1987), Чернігові (1988), Києві (1999, 2000, 2002), Прилуках (2002).

Жив у Києві в будинку на вулиці Миропільській, 94, квартира 65. Помер в Києві 16 жовтня 2007 року. Похований в Бурімці.

Працював у галузі станкового живопису, станкової та книжкової графіки, у жанрі портрета. Серед робіт:

Автор портретів: Миколи Кибальчича (1970), Георгія Якутовича (1980), Павла Тичини (1991), Олеся Гончара (1993), Олексія Коломійця (1993), Тараса Шевченка (1994), Михайла Романишина (1999), Левка Лук'яненка (1999).

Автор ілюстрацій до роману Антона Хижняка «Данило Галицький» (Київ, 1951). Ілюстрував обкладинку книжки Станіслава Реп’яха «…Моє серце в Ічні…»^[2].

Твори зберігаються у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України та в Національному художньому музеї України.

• Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (21 лютого 1987), медаллю «За бойові заслуги» (19 серпня 1945)^[1];
• Заслужений художник УРСР з 1977 року;
• Народний художник УРСР з 1990 року.

• Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.;
• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 18.;
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 51 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Блюміна І. Світ Петра Басанця // Вечірній Київ. — 1986. — 17 травня.
• Глущенко В. Благословенна доля // Урядовий кур'єр. — 2000. — 14 листопада.
• В. Ю. Могилевський. Басанець Петро Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.