Бахір
Бахір (пол. Bachórz) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Динів Ряшівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1173 особи (2011[1]). РозташуванняЗнаходиться на краю українських етнічних земель. Розташоване приблизно за 2 км на північ від Динова і за 25 км на південний схід від воєводського центру Ряшева на лівому березі Сяну. До села належить присілок Ходорівка. Історія![]() споруджена у 1846 р. зруйнована після 1947 р. Село закріпачене в XIV ст. Кмітами, які в 1436 р. вже судилися за нього. За податковим реєстром 1589 року село було у власності Ваповських, входило до Сяноцької землі Руського воєводства, у селі було 11 ланів (коло 275 га) оброблюваної землі, 1 млин[2]. Село знаходиться на заході Надсяння і внаслідок політики польської влади зазнало латинізації та полонізації. У 1591 році всіх дітей у селі, без огляду на волю батьків, примусово хрестили у костелі, а церква була передана римо-католицькому ксьондзу і названа на честь святого Войцеха.[3] У 1904 р. збудована Переворська залізниця зі станцією в Бахорі. На 1936 р. рештки українського населення становили 130 осіб, які належали до греко-католицької церкви. Церква Різдва Пресв. Богородиці, змурована в 1846 р., була парафіяльною Динівського деканату Перемишльської єпархії (у 1934—1947 рр. Апостольської адміністрації Лемківщини). На 01.01.1939 у селі було 1440 жителів, з них 110 польськомовних українців (хоча в 1880 році ще було 294), 1300 поляків і 30 євреїв[4]. Після Другої світової війни Надсяння, попри сподівання українців на входження в УРСР, було віддане Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР, у їхні хати поселялися поляки. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками тривала боротьба підрозділів УПА проти радянських військ і Війська польського. 1947 року між 15 і 20 травня під час Операції Вісла чоловіки були ув'язнені в концтаборі Явожно, а решта (37 осіб) депортована на понімецькі землі Польщі[5]. У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia