Безсмертні: Війна світів

*Безсмертні: Війна світів*
Безсмертні: Війна світів;
Immortel (ad vitam)
Жанр	Фантастика; драма
Режисер	Енкі Білал
Продюсер	Шарль Гассо
Сценарист	Енкі Білал; Серж Леман
У головних ; ролях	Лінда Харді; Томас Кречманн; Шарлотта Ремплінг; Томас Поллард; Янн Коллетт
Оператор	Паскаль Женнессо
Композитор	Горан Вейвода[en]
Монтаж	Веронік Парне
Художник	Жан-П'єр Фує
Кінокомпанія	Duran Entertainment
Дистриб'ютор	First Look Pictures (США); Ciby 2000 (Австралія)
Тривалість	102 хв.
Мова	французька, англійська
Країна	Франція; Італія; Велика Британія
Рік	2004
Дата виходу	24 березня
Кошторис	€22,1 млн
Касові збори	$6 251 029
IMDb	ID 0314063

«Безсмертні: Війна світів» (фр. Immortel (ad vitam)) — французький фантастичний фільм 2004 року режисера Енкі Білала, заснований на двох частинах власної серії графічних новел: «Ярмарок безсмертних» (англ. The Carnival of Immortals, фр. La foire aux immortels), «Жінка-пастка» (англ. The Woman Trap, фр. La Femme piège). Назва фільму Immortel (Ad Vitam) дослівно можна перекласти «Безсмертний (поки живий)» (фр. immortel — безсмертний, лат. лат. Ad vitam — на все життя, довічно).

Сюжет

Дія фільму відбувається в 2095 році в Нью-Йорку. Похмуре футуристичне місто майбутнього населяють генетично модифіковані люди з пересадженими органами. Чудеса нанохірургії людям стали доступні завдяки корпорації «Євгеніка», замішаній у незаконних дослідах над людьми і прибульцями, яка, до того ж, володіє великою владою у цьому світі. У Центральному парку міста з'являється аномалія, «зона вторгнення», проникнення в яку для людей закінчується смертю. Над містом ширяє невідомо звідки виникла піраміда, усередині якої боги Стародавнього Єгипту Анубіс і Баст вирішують долю Гора.

«Євгеніка» отримує у свої руки чергову партію піддослідних. Серед них виявляється Джилл (Лінда Харді) — дивна дівчина нелюдського походження, з синім волоссям і незвичайними здібностями. Вона не пам'ятає свого минулого, приймає невідомі таблетки і довіряє тільки таємничому Джону (Фредерік П'єро). Джилл потрапляє в руки лікаря Елми Тернер (Шарлотта Ремплінг), яка пропонує їй співпрацю. Елма обіцяє забезпечити Джилл документами в обмін на допомогу у вивченні її незвичайного організму.

Протягом останніх семи днів свого життя бог Гор шукає і знаходить у Нью-Йорку відповідне для себе тіло. У підсумку свій вибір він зупиняє на відомому революціонері Нікополі (Томас Кречманн). Тіло Нікопола підходить Гору, бо воно не піддавалося генетичним змінам — останні 30 років Нікопол провів у кріов'язниці, звідки його звільняє випадок. Частково взявши контроль над діями Нікопола, Гор змушує його шукати в Нью-Йорку жінку, здатну зачати від бога. Нею виявляється Джилл.

Актори

Лінда Харді — Джилл
Томас Кречманн — Нікопол
Шарлотта Ремплінг — доктор Елма Тернер
Томас Поллард — Гор
Янн Коллетт — інспектор Фробе
Жан-Луї Трентіньян — Джек Тернер
Корінна Жабер — Лілі Лианг
Фредерік П'єро — Джон
Джо Шерідан — сенатор Кайл Оллгуд

Музика

Список саундтреків:

Marc A. Huyghens, Venus — Beautiful Day
Sigur Ros — Hjartao Hamast
Ralph Rainger, Leo Robin — June in January
Julie Delpy — My Dear Friend
J. Hayward — Night in White Satin
R. Matta, C. Huidobro, G. Vejvoda — Etang Donne
D. Lavaillant — Atomic Reaction
D. Lavaillant — Under the Volcano

Нагороди та номінації

2004 — номінація на премію Audience Award (European Film Awards) в категорії «Найкраща актриса» (Шарлотта Ремплінг)
2004 — номінація на премію Audience Award (European Film Awards) у категорії «Найкращий актор» (Томас Кречманн)
2005 — номінація на премію Сезар в категорії «Найкращий дизайн» (Жан-П'єр Фуйе)

Критика

Рейтинг фільму на сайті Internet Movie Database — 6,0/10^[1], Rotten Tomatoes — 43% свіжості та 53% оцінка аудиторії^[2].

Цікаві факти

За словами режисера Енкі Білала, ім'я Нікопол головному героєві він дав на честь міста Нікополь в Україні.
У фільмі Нікопол декламує уривки з віршів «Падаль», «Самобичування», «Руйнація», «Отрута» Шарля Бодлера зі збірки «Квіти зла».
В одній зі сцен фільму герой в барі п'є горілку під назвою «Тарковська».

Примітки

↑ Immortel (ad vitam). Архів оригіналу за 5 липня 2006. Процитовано 16 січня 2014.
↑ Immortel (ad vitam) (Immortal) (2004). Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 16 січня 2014.