Бентонітові глини
  Бентоні́тові гли́ни — глини, до складу яких входять головним чином монтморилоніт і палигорськіт. Бентонітові глини мають добру каталітичну активність, зв'язуючі і склеюючі властивості. УтворенняРодовища бентонітових глин у морських і прісноводних басейнах утворюються за рахунок перевідкладання і діагенетичного перетворення продуктів вивітрювання вивержених, вулканогенних і вулканогенно-осадових порід, а також перемиву бентонітових глин із родовищ іншого генезису. ВидиЗалежно від речовинного складу перевідкладених продуктів вивітрювання і фізико-хімічного режиму водного басейну (тобто його фаціальних умов і в першу чергу лужності середовища) процеси діагенезу приводять до утворення бентонітів різного складу, неоднакових властивостей, різного практичного значення. За складом обмінних катіонів серед бентонітових глин треба виділяти: Поклади та родовищаНа території України виявлено близько 110 родовищ і проявів бентонітових глин усіх генетичних типів. В основному переважають бентоніти вулканогенно-осадового, поствулканічного, осадового й елювіального походження[1]. Родовища нерівномірно розподілені на території України. Наприклад, основні ресурси цеолітів і високоякісних лужних бентонітів виявлені тільки на південно-заході країни в Закарпатській області. Найбільшим родовищем України є Черкаське (тут знаходяться 86% всіх запасів України), інші родовища — Бережанське, Біловодське, Великочернетчинське, Горбківське, Григорівське, Ільницьке, Кудринське, Курцівське, Махновщинське, Пижівське (Новоушицький район[2]), Пісковське, Сорищенське, Хижинське, Чабановське[3]. Станом на 2002 на Держбаланс було поставлено лише 6 — Бережанське, Горбківське, Кудринське, Курцівське, Пижівське, Черкаське, але реально (станом на 1999 рік) розробляються лише 3 — Горбківське, Кудринське та Черкаське:
Видобуток бентонітових глин в Україні за роками:
В останні роки виконуються геологічні розвідки на Григорівському родовищі (Донбас), Павлівській та Шиманівській ділянках (Дніпропетровська область), Пілявському родовищі (Вінницька область); ведуться пошуково-оціночні роботи в Полтавській, Сумській та Харківській областях; проводиться попередня розвідка в Хустському та Рахівському районах, розвідки Киштинської ділянки та Ільницького родовища (Закарпатська область); проводиться детальна розвідка на Босівській та Ріпкинській ділянках Черкаського родовища[4]. В Росії на Поволжі досліджені родовища лужноземельних бентонітів. В Молдові розвідано 3 родовища на півночі та південному заході країни — Проданештське (Флорештський район), Ларгуцьке та Когулійське[5]. В Туркменістані великим родовищем є Огланлінське[6]. Характеристики та застосуванняСорбційні властивості глин широко використовуються для знебарвлення й очищення олій і жирів у харчовій, нафтовій, текстильній промисловості, для виготовлення ліків, очищення води, сорбції радіонуклідів, важких металів, пестицидів тощо. Каталітична активність бентонітових глин обумовила їхнє використання як каталізаторів у ряді хімічних виробництв, синтезі каучуку, крекінгу нафти. В період 1994–2000 років використання бентонітових глин господарством України мало такий розподіл[7]:
Бентонітові глини Черкаського родовища були успішно використані для дезактивації зовнішніх і внутрішніх поверхонь будинків і споруд, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС[8]. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
