Бергельсон Давид Рафаїлович

Бергельсон Давид Рафаїлович
Бергельсон Давид Рафаїлович
івр. דוד בערגעלסאָן
Народився	12 серпня 1884[…] ; Сарни, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія або Сарни
Помер	12 серпня 1952[…] (68 років) ; Будівля органів держбезпеки на Луб'янці, Красносільський, Центральний адміністративний округ Москви, Москва, СРСР або Москва, СРСР
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	драматург, письменник, редактор
Галузь	творче та професійне письмоd і редагування
Знання мов	їдиш і російська
Членство	Єврейський антифашистський комітет
Діти	Бергельсон Лев Давидович
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Давид Рафаїлович Бергельсон (12 серпня 1884, Охрімове, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 12 серпня 1952) — радянський єврейський письменник.

Життєпис

Народився 12 серпня 1884 року в Охрімовому, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія. Був сином торговця зерном. Осиротів у віці 9 років. Після смерті матері у 1898 році, жив зі своїм старшим братом в Одесі, Києві та Варшаві.

Здобув освіту у традиційному хедері та у привітному світському навчальному закладі^[6].

У 1909 році у Варшаві дебютував із повістю «Arum vokzal» (пер. — «Навколо вокзалу»). Після цього здебільшого писав мовою їдиш.

У 1917 — член Української Центральної Ради від Об'єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії. Один із ініціаторів та засновників культурно-просвітницької організації «Культур-Ліга». Під редакцією Давида Бергельсона виходили альманахи Культур-Ліги «Eygns» (пер. — «Наше власне») та «Oyfgang» (пер. — «Заграва»).

У 1920 році переїхав у Берлін, де був одним зі співзасновників журналу «Milgroym» разом із Дер Ністером. Також був одним з ініціаторів часопису «In Shpan», де пропагував ідеї революції.

Протягом Другої світової війни був членом Єврейського антифашистського комітету. У цей період публікував свої твори у газеті Єврейського антифашистського комітету «Ейнікайнт» (пер. — «Об'єднання»).

Заарештований 12 серпня 1952 року, разом з іншими їдишськими письменниками-активістами. Розстріляний у числі провідних діячів Єврейського антифашистського комітету, Перецом Маркішем, Іцик Фефером, Давидом Гофштейном.

Твори

Одне з перших оповідань — «Toib» (пер. — «Глухий», 1907), де розкривається тема життя інтелігенції після поразки революції 1905 року відображено у творах «По всьому» (1913) та «Відхід» (1920).

Роман «Міра справедливості» (1929) та оповідання з книги «Бурхливі дні» (1927) присвячені революції та громадянській війні. Відомий твір — двотомна історична епопея «Над Дніпром» (1932–1940) про революційну боротьбу в роки першої російської революції.

Тему соціалістичного будівництва висвітлював у творах «Біробіджанці» (1934), «Серед живих людей» (1946), «Нові оповідання» (1947).

Перша збірка творів Давида Бергельсона «Naye derrsailungen» (пер. — «Наші оповідання») вийшла друком у 1961 році.