Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 5 609 осіб (2833 чоловічої статі та 2776 — жіночої), 605 дворових господарств[1].
Основні поселення
Немовичі — колишнє власницьке село за 110 верст від повітового міста, 1052 особи, 123 двори; волосне правління; православна церква, католицька каплиця, школа, поштова станція, постоялий будинок, лавка, винокурний завод.
Глушиця — колишнє державне село при річці Случ, 921 особа, 107 дворів.
Зносичі — колишнє власницьке село поблизу річки Случ, 564 особи, 61 двір, православна церква, постоялий будинок, кінний млин.
Карпилівка — колишнє державне село при річці Случ, 661 особа, 76 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Сарни (Доротичі) — колишнє власницьке село при річці Случ, 1378 осіб, 147 дворів, православна церква, католицька каплиця, 2 постоялі будинки, водяний млин, кінний млин.
Тинне — колишнє власницьке село при річці Случ, 665 осіб, 85 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний млин, винокурний завод.
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[3] з ліквідованої ґміни Березьніца до ґміни Нємовіче передані населені пункти — село: Яринівка, колонія: Хващовата і хутір: Копище.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. вилучено з сільської ґміни Нємовіче частини колонії Орлівка і села Доротичі з включенням їх до міста Сарни[4].
Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 14 громад[5]:
Хвощовата — колонія: Хвощовата та маєток: Заклад-Досвідчальний;
Доротичі — село: Доротичі, Школа рільнича Доротичі, хутори: Біча, Грудниця, Корчмарка, Гоща і Веремського, надлісництво: Окчеве та військове селище: Сарни-Доротичі;
Гута-Перейма — колонії: Гута, Перейма і Плоске та хутір: Старий-Тартак;