Берегова Зоя Ізраїлівна

Берегова Зоя Ізраїлівна
Берегова Зоя Ізраїлівна
Народилася	20 грудня 1913 (2 січня 1914) ; Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померла	березень 1997 (83 роки) ; Керч, Автономна Республіка Крим, Україна
Країна	Російська імперія; УНР; Українська Радянська Соціалістична Республіка; СРСР; Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Ворошиловградське художнє училище
Вчителі	Сагайдачний Євген Якович і Федченко Василь Харлампійович
Членство	Спілка художників Казахстануd (1967), Спілка художників Росіїd (1967) і Спілка радянських художників України
Нагороди	Грамота Президії Верховної Ради Казахської РСР.
	; ; ;

Зоя Ізраїлівна Берегова (2 січня 1914, Луганськ — березень 1997, Керч) — українська скульпторка; членкиня Спілки художників Казахської РСР у 1944—1963 роках, Спілки художиків РРФСР та Спілки радянських художників України з 1967 року^[1].

Біографія

Народилася 20 грудня 1913 [2 січня 1914](19140102) року Луганську Катеринославської губернії Російської імперії (нині Україна). Протягом 1930—1932 років навчалася в школі фабрично-заводського навчання Луганського патронного заводу; 1933 року вступила на художній факультет Робфаку, де її викладачем був Євген Сагайдачний. Після його ліквідації, 1934 року поступила на другий курс скульптурного відділення Луганського художнього технікуму. Закінчила навчання у 1938 році зі званням «учитель малювання і креслення в середніх навчальних закладах» (керівник дипломної роботи Василь Федченко)^[2].

У 1939—1940 роках керувала студією «Юний скульптор» Палацу піонерів у Чернігові, потім працювала у Москві на будівництві «Палацу Рад» в експериментальній майстерні ліпного цеху під керівництвом Євгена Вучетича. Незадовго до війни будівництво почало згортатися і, за рекомендацією скульптора Сергія Меркурова, поступила інспекторкою з художньо-технічного контролю на Митищинську скульптурну фабрику № 3^[2].

Наприкінці 1941 року переїхала до Алмати, куди з початком німецько-радянської війни евакуювалися її батьки. Працювала приймальницею на Алматинському заводі важкого машинобудування^[ru]. Після того, як Правлінням Спілки радянських художників Казахської РСР 28 серпня 1944 року була прийнята кандидаткою у члени Спілки, перейшла на творчу роботу. Крім скульптури, виконувала копії з картин олією на полотні та малювала плакати. 12 листопада 1947 року Президією оргкомітету Спілки художників СРСР була затверджена членкинею Спілки радянських художників Казахської РСР. За зразкове виконання урядового завдання з будівництва Театру юного глядача в Алмати^[ru] 10 листопада 1945 року була нагороджена Грамотою Президії Верховної Ради Казахської РСР. Працювала за договорами з Художнім фондом Казахської РСР, Казахською державною художньою галереєю імені Тараса Шевченка (в галереї зберігаються 26 її робіт) і різними обласними музеями. Знята з обліку Спілки художників Казахської РСР 22 березня 1963 року і того ж року переїхала до міста Новокуйбишевська, де протягом 1963—1966 викладала ліплення в дитячій художній школі та за можливості, займалася творчою роботою^[2].

У 1967 році переїхала до Криму. Правлінням Спілки художників РРФСР 28 червня 1967 року була знята з обліку, а Президія Правління Спілки радянських художників України 11 липня 1967 року прийняла її на облік по Кримському відділенню Спілки художників України^[2]. У 1967—1978 роках працювала в художніх фондах Сімферополя^[1]. Займалася творчою роботою, керувала художньою студією заводу «Залів»^[2].

Мешкала спочатку в смт Леніному^[2], потім у місті Керчі в будинку на вулиці Ульянових, № 37, квартира № 18^[3] та у будинку на вулиці Орджонікідзе, № 111, квартира № 11^[4]. Померла в Керчі в березні 1997 року.

Творчість

Працювала у галузях станкової (гіпс) та монументальної скульптури (алюміній, бетон, шамот, теракота)^[1], скульптури малих форм (порцеляна, бісквіт, майоліка^[5], фаянс). Серед робіт:

станкова скульптура і скульптура малих форм

«Лист із Батьківщини» (1945, гіпс; Алматинський краєзнавчий музей)^[5];
«Джамбул з онукою» (1946, гіпс);
«Материнство» (1948, гіпс; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
«Дівчина з яблуком» (1949, гіпс; Державний музей мистецтв народів Сходу; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
«Молодий чабан» (1951, гіпс; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
«Вперше в школу» (1953, гіпс; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
«Погруддя юного Абая» (1955; Літературно-меморіальний музей Абая в Семеї)^[5];
«Портрет народної артистки Казахської РСР Діни Нурпеїсової» (1955, порцеляна);
«У школу» (1955, порцеляна);
«Абай в юності» (1956, гіпс);
«Акин» (1956, порцеляна);
«Первісток на цілині» (1956, порцеляна);
«Телятниці» (скульптурна група, 1958, гіпс);
«Проводи на фронт» (1958, гіпс);
«Рибалка» (1958, майоліка);
«Дівчина з віслючком» (1959, майоліка);
«Портрет доярки» (1959, гіпс; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
«Після купання» (1960);
«За книжкою» (1960, майоліка);
«Збір врожаю» (1960, фаянс);
«Дитя» (1960, бісквіт);
«Наречена» (1961);
«Перед сном» (1962);
«Киз-Жибек з лебедями» (1962, майоліка);
«Хай не повториться» (1965, гіпс);
«Скульптор Ісаак Іткінд» (1965, гіпс);
«Погруддя Героя Радянського Союзу Михайла Кригіна» (1966, алюміній);
«Портрет народного композитора Казахської РСР Сагирбайули Курмангази» (1969, теракота);
«Аджимушкайці» (1970, шамот);
«Фігура тужливої дівчини» (1970);
«Командир підземного гарнізону Аджимушкая, полковник Павло Ягупов» (1970, шамот);
«Леся Українка» (1970, шамот);
«Легенда» (1970, порцеляна);
«Біля моря» (1970, свинець);
«Рибалка» (1971, шамот);
«Дівчина з виноградом» (1971, шамот);
«Біля найсинішого моря» (1977, гіпс);
«Вісник миру» (1980, гіпс);
«Довірча розмова» (1982, гіпс);
«Вони за мир» (1982, гіпс);
«Майбутній прикордонник» (1983, гіпс);
«Нехай завжди буду я» (1983, гіпс);
«На звільненій землі» (1986, гіпс);
«Тепла вода» (1987, гіпс);
«Урок доброти» (1987, гіпс).

монументальні роботи

«Скорботна дівчина» (фігура для надгробка загиблим односельцям, 1969, бетон; Красногвардійський район, колгосп «Ленінець»);
«Погруддя письменника Аркадія Гайдара» (1970, бетон; Керченська бібліотека імені Аркадія Гайдара).

Виставки

Брала участь у художніх виставках з 1945 року, зокрема^[2]:

«25 років Казахстану» (Алмати, 1945);
«100 років від дня народження Джамбула Джабаєва» (Алмати, 1946);
Виставка робіт скульптури і кераміки, виконаних у Будинку творчості «Майорі» (Рига, 1955);
«Азія в боротьбі за мир» (міжнародна; Варшава, 1956);
Виставка робіт художників Казахстану (Москва, 1958);
Всесоюзна художня виставка «40 років ВЛКСМ» (Москва, 1958);
Всесоюзна виставка народного декоративного і ужиткового мистецтва (Москва, 1958);
Обласна художня виставка творів художників Криму (Ялта, 1970);
Обласна художня виставка, присвячена XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду Комуністичної партії України (Сімферополь, 1971);
Кримська обласна художня виставка «Крим соціалістичний» (Сімферополь, 1971);
«Художники Криму» (Ленінград, 1972);
Обласна виставка до 70-річчя Великого Жовтня (Сімферополь, 1987).